Ольга Кобилянська (1863–1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».
Царівна
Автор
Ольга Кобилянська
Опис
Враження читачів
Як це прекрасно, зважаючи на час написання! Як це неймовірно, не зважаючи на час написання!
Я навіть не братимусь за оцінку сюжетних ліній чи художніх прийомів, використаних Ольгою Кобилянською. Мені достатньо того, на скільки це сміливий, глибоко емоційний і наповнений, майже матеріальний, текст.
Головна героїня Наталка - із дівчинки-сирітки має сили вирости в жінку-феміністку, борчиню за права жінок і українського народу. Не маючи спеціальної освіти, має велику жагу до знань і здібність до глибинної рефлексії, а ще надзвичайний потяг до письменництва. Чи зможе вона побороти обставини, чи підкориться долі тітки та вуйка, в яких виховується?
Більша частина твору написана у вигляді щоденника героїні, тому авторка має можливість передати роздуми і почуття Наталі, усі її вагання у життєвих виборах і в справах романтичних.
Фінал мене здивував і несподіваністю сюжету, і своєю поспішністю, але я цілком насолодилася «Царівною».
В якусь мить я подумала, що хотіла б цю книгу прочитати ще в школі, щоб в сюжеті бачити, якими прекрасними, освіченими були українці, та чи змогла б я оцінити феміністичні ідеї авторки - не впевнена. Окрім того текст складний і стилістично, і розміреністю сюжету - швидко прочитати не вдасться, але в цьому неперевершеність «Царівни».
Я навіть не братимусь за оцінку сюжетних ліній чи художніх прийомів, використаних Ольгою Кобилянською. Мені достатньо того, на скільки це сміливий, глибоко емоційний і наповнений, майже матеріальний, текст.
Головна героїня Наталка - із дівчинки-сирітки має сили вирости в жінку-феміністку, борчиню за права жінок і українського народу. Не маючи спеціальної освіти, має велику жагу до знань і здібність до глибинної рефлексії, а ще надзвичайний потяг до письменництва. Чи зможе вона побороти обставини, чи підкориться долі тітки та вуйка, в яких виховується?
Більша частина твору написана у вигляді щоденника героїні, тому авторка має можливість передати роздуми і почуття Наталі, усі її вагання у життєвих виборах і в справах романтичних.
Фінал мене здивував і несподіваністю сюжету, і своєю поспішністю, але я цілком насолодилася «Царівною».
В якусь мить я подумала, що хотіла б цю книгу прочитати ще в школі, щоб в сюжеті бачити, якими прекрасними, освіченими були українці, та чи змогла б я оцінити феміністичні ідеї авторки - не впевнена. Окрім того текст складний і стилістично, і розміреністю сюжету - швидко прочитати не вдасться, але в цьому неперевершеність «Царівни».