Ольга Кобилянська з майстерністю розкриває перед читачем складні психологічні портрети своїх героїнь, їхні внутрішні конфлікти та прагнення. Мова творів Кобилянської – це окремий вид мистецтва. Вишукана, поетична, вона зачаровує своєю мелодійністю та глибиною. Кожне слово тут на своєму місці, кожна фраза – це маленький шедевр.
Обожнюю українську класику. Це видання обовʼязково повинне красуватися на всіх книжкових поличках.
Шикарна, неперевершена, справжня мова авторки доторкнеться до струн будь-якої душі, і закохає в себе назавжди.
В даному виданні (дуже красивому, до речі!) три твори видатної української письменниці. Кожен текст цінний та актуальний, але найбільше мене вразила "Царівна".
Чи зустрічали ви в українській літературі настільки потужного, глибинного, виписаного у всіх проявах світла і тіні персонажа, як головна героїня повісті Наталя Верковичівна?
Ця історія про надзвичайну жінку, що "відважилася уживати свої крила".
Більша частина оповіді - своєрідний щоденник дівчини-сироти Наталки. Вона народилася на Буковині і після смерті бабусі деякий час змушена проживати у родині свого вуйка - професора Івановича. Дівчинка, незважаючи на образи і відверту неприязнь у родині дядька, виростає мрійлива, волелюбна і принципова. Вона - неординарна особистість, що шукає в першу чергу своє покликання, а не чоловіка, щоб зручно прилаштуватися у житті, як більшість її ровесниць. Наталка прагне самостійно заробляти, мріє знайти себе, писати книги українською і цим служити Україні: "Мені таку свободу, щоби бути собі ціллю! Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола: збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зоріючим у тисячних красках!".
Як і сама авторка, її героїня випередила свій час. Переосмислення ролі жінки, її вибору, її місця у світі - ось головна думка твору.
Наталці не бракує кавалерів. І в тексті представлені два різні типи чоловічих образів: авантюрист і базікало Василь Орядин та більш цільна натура, але одвічний мандрівник Іван Марко. Не берусь судити, хто з них викличе більшу симпатію у читача, адже обидва блякнуть поряд з цілеспрямованою та сильною героїнею. Ах, Ольга Кобилянська ламає усталений канон: Наталка переросла своїх шанувальників. Дивує, з якою аристократичною гідністю та самоповагою вона шукає вихід зі свого скрутного становища!
"Царівна" Кобилянської - це вже не часто повторюваний для української класики сільський сюжет, це абсолютно повноцінна міська історія, адже більша частина твору відбувається у Чернівцях.
Книга викликає і усмішку, і сльози, змушує погоджуватися або сперечатися з героями. Повість Кобилянської представляє нам абсолютно нову героїню, якої до того фактично не було в українській класичній традиції, - це сучасна, досконала і переконлива особистість Жінки нового часу, патріотки, берегині, яка викликає щирий захват. Одне слово - Царівна!
