Приватна книгозбірня. Передмови

Люблю це видавництво за те, що вони завжди відкривають для мене нові та цікаві книги. Власне, сам так і сталося з «Приватна книгозбірня. Передмови» авторства Хорхе Луїса Борхеса💭

Одразу хочу попередити, що це збірка передмов до книг інших авторів, які написав Хорхе Луїс Борхес. Сюди увійшло шістдесят чотири тексти до книг з особливого списку автора, які він радив прочитати. Насправді, у нього було сто таких книг, але смерть письменника завадила закінчити його роботу. Серед письменників, яким він написав передмови, є такі відомі люди, як Хуліо Кортасар, Франц Кафка, Оскар Вайлд, Анрі Мішо, Едґар Аллан По, Даніель Дефо та інші.

Книга читається легко та швидко, але в той же час, хочеться розсмакувати кожне слово, кожен опис, які Хорхе Луїс Борхес дбайливо підібрав під ці визначні твори.

Дуже сподобалися наступні дві думки з «Приватна книгозбірня. Передмови»:

• Стівенсон зауважує, що є одна чеснота, без якої всі решта надаремні: цією чеснотою є чарівливість. Довгі сторіччя літератури пропонують нам куди складніших і багатших на фантазію авторів, ніж Оскар Вайлд, та жодного чарівнішого. Таким він був у принагідній бесіді, таким був у дружбі, таким був у щасливі роки і в лиху годину. Він залишається таким у кожному рядку, який вивело його перо.

• Країни, як і люди, виконують призначення, про яке не мають і гадки.

Під цю книгу мені ідеально підійшов джаз, тому пропоную й вам насолодитися цією композицією:

🎧But Not for Me – Chet Baker

Моя оцінка не супер висока, бо я вищі оцінки ставлю все ж романам, нон-фікам, які мене захоплюють. Втім, «Приватна книгозбірня. Передмови» — це хороший путівник у світ, зараз буде тавтологія, світової літератури. А ще це особисті рекомендації Борхеса «що ж такого почитати».

Чим хороша ця книга: якщо ви любите Борхеса або починаєте з ним знайомитись, зрозумієте, що його наповнювало, які автори були для нього важливими і навіть канонічними.

Ця книга гарна, як список варіантів, що варто уваги для прочитання в цілому. Борхес там згадує одного російського автора, я б його видалила і не показувала нікому. Втім, автор навряд здогадувався про майбутні реалії українців. Тому маємо те, що маємо. Мені сподобалося, що є не лише посилання на авторів, а й на окремі твори. Цю книгу можна віднести до списку «повертатимуся поволі». Тож, рекомендую)