Було дещо важкувато дати ради з героями у першому розділі, а ще я не одразу второпала що і як там відбувається.
Проте потім події мене настільки захопили, що неможливо було відірватися.
📌 Це не класична антиутопія, як «Голодні ігри» чи «Дивергент», тут радше йде суміш із трилером. Мене покорило відчуття напруги та небезпеки навколо, коли чекаєш якоїсь халепи нізвідкіля. Деякі повороти сюжету просто 🔥
Імена персонажів. Неочікувано було знайти у книзі української авторки героїв з іменами давньогрецьких богів.
Авторка підіймає у цій доволі маленькій книзі багато важливих тем:
- поклоніння режиму;
- тоталітаризм;
- сімʼя та дружба;
- психологічне здоров’я;
- відповідальність.
📌 Мені не вистачило інформації про світ та Державу... Чому і як вона з’явилась? Чому там відбувались війни? І кінець вийшов занадто обірваним.
Казали, що ця книжка схожа на «Голодні ігри» чи «Той, що біжить в лабіринті» - не знаю, чи так, бо з цими двома історіями я не знайома.
⠀
Ця ж книга від української авторки для мене була схожа більше на «ДНБ» Макса Кідрука в тому плані, що й там, і тут герої опиняються в «дикій природі», сам на сам із собою, принципами, де немає контролю, де ніхто не скаже тобі, що так робити не можна, де немає межі між людяністю та безкарністю.
⠀
«Проєкт “Лабіринт”» для мене був, як книжка про виживання і книжка, яка показує страшне в людях, історія про те, що всі хочуть жити, але не всі знають, як це зробити, коли життя залежить не тільки від тебе, але й від тих, хто поряд із тобою.
⠀
Книга розповідає про авторитарну Державу, в якій є Президент. Він жорстокий і має хвору уяву, тому йому спадає на думку створити «Лабіринт», щороку через жеребкування туди відправляють людей із різних соціальних верств. Що таке цей «лабіринт» ніхто не знає, але всі знають інше - там пекло. Про одну з «команд» нам і розповідає авторка.
⠀
Книжка поділена на дві частини: у перший більше знайомлять із учасниками, виділяють основних героїв, а друга - вже про сам «Лабіринт» і про те, що там відбувається. Фінал відкритий.
⠀
«Лабіринт» не зовсім такий, який може постати в уяві, коли чуєш це слово. І на початку мені взагалі не було зрозуміло, нащо він потрібен, але під кінець трохи розібралась із цим. Натомість цікаво і водночас жаско було спостерігати за учасниками, за змінами, які з ними відбувалися.
⠀
Книжка дуже динамічна й читається швидко, постійно тримає в напрузі. Я трохи знизила оцінку через те, що мені не вистачило опису Держави, історії її виникненння, самого «Лабіринту», чому він існує, опису загалом цього нового світу, але може це більше розкриється далі. А ще мене трохи бісив суржик одного з героїв. Розумію, така його особливість, але я просто не люблю таке і на діалогах із ним моє читання постійно «спотикалось».
⠀
Загалом же це цікава історія, яка, я б сказала, запитує: «Ти людина?»Але відповіді однозначної нема.
Я люблю читати антиутопії. Вони, зазвичай, щедро наповнені мудростями. А ще ці глибокі ідеї, у які занурюєшся. Так буває часто, шкода, що не цього разу.
Я пам'ятаю, як авторка ображалася на несправедливу критику свого твору. Чудово її розумію, тому критикувати не буду, бо я ж сама нічого подібного не створила і не збираюся, зауважу лише думки та питання, які у мене виникли '.
Отже, Держава, що контролює усе. Пріоритет — здорова нація, тому в пошані спортсмени, військовослужбовці, і, звичайно, службовці. Усе розмежовано, розписано, наперед визначені покарання
Але існує проєкт "Лабіринт", у який відбираються по одному представнику з різних верств населення (навіть, діти). Усі знають, що смертність там надвисока, але мало хто розуміє причини, бо на початку усе виглядає невинно, як вилазка на природу. Але нашим вибраним доведеться про усе дізнатися...
"Тео вже не пам’ятає, коли Ем Те востаннє говорив із ним нормально, а не так, як вони вигадали, коли зрозуміли, наскільки легше живеться, якщо ти тупий. Ніхто нічого від тебе не чекає, нічого не вимагає та майже і не зважає на тебе. Ти стаєш як домашня тваринка: не робиш шкоди — і вже всі тебе люблять."
Найсумніше, що твір має відкритий фінал, але я поняття зеленого не маю, що буде далі, бо жодних розумних варіантів не бачу. Не до кінця я розумію, що таке Опір і з ким війна. Хто президент і для чого усе цеі. Сумбур. Повний.