Кров і попіл. Війна двох королев

"...ти мій прихисток. Мій дах зі стінами — мій фундамент. І я для тебе те саме"

Четверта частина циклу

Написана від імені і Маківки, і Кастіла, що є дуже вдалим рішенням.
Ми бачимо емоції та події з двох боків, бачимо як відбувається внутрішній злам і зцілення персонажів, розуміємо що і як до цього призвело.

Мені сподобався такий поділ, бо все тільки від імені Маківки виглядало б зовсім інакше.

Дуже сподобалось, що Кірана розкрили в цій книзі більше, його показали вірним, відданим і ще тою скалкою в дупі, але своєю 🤣

А ще тут з'явились дракени і вони прекрасні 🫠

Новий улюблений персонаж Райтар ❤️
Як ця булочка може не сподобатись?

Фінал 💔
Відверто офігівала з подій, що там завертілись, а потім плакала і знов офігівала 🤯
Як бачите, маю конче насичені враження.

Взагалі мені цикл подобається, він має свої недоліки, не без цього, але чисто на мій смак, для того, щоб відпочити з історією в якій класно себе почуваєш і час від часу ловиш "оцетакповорот", хтиві сцени та шпильки, то це саме воно.

Люблю, чекаю що там буде далі 🥹

🥹 Книга, яку я дуже чекала через кінцівку 3 книги. Книга, яку я прочитала двічі (до та після виходу "Тінь у Жариві"), адже мені було необхідно дізнатись, що Кастіла врятували з полону!
👍🏻 Але я хочу відмітити головний аспект цієї книги, прописана антогоністка. Кривава королева, розумна, сильна і мудра, вона заховала багато козирів, які ставали на заваді Маківки. Я відчувала атмосферу, цю темну ауру, відчай та біль, який несе війна мирному населенню. Це вражало, це було чесно і реалістично. Це про військову тактику, про жіночу енергію, про Королев, які мають армії і не збираються програвати.

Атмосфера неймовірна, я разом з героями переживала всі події.

Нові факти про світобудову, про створінь, про магію про богів, вражає і захоплює, цікавість тільки зростає, багато таємниць і секретів які хочеться розкрити!

Дуже сподобалось, що є розділи від імені Кастіла, ми же краще його пізнаємо, захоплюємося його мужністю, і безперечно силою його кохання❤️‍🔥
😻 Історія кохання Маківки і Кастіла, найнеймовірніші емоції, космічна чуттєвість і вулканічна пристрасть! Насичено і дуже гаряче! Просто браво!
🐉 Ну і, звісно, окрема любов це дракени, Райтар то просто солодкий еклер, а його діалоги і суперництво з Кіраном то окреме задоволення. Особливо цікаво спостерігати за Райтаром після прочитання «Тінь у жариві».

Фінал книги це неперевершений спектр емоцій, чекаю продовження! ❤️‍🔥

Маківка продовжує свою боротьбу з Кривавою короною🔥

В цій частині все так само богічно-войовниче і пікантно-гаряче🥵😏

Саме тому напевно моя оцінка кожної наступної частини нижча за попередню😅 Воно все однаково по розвитку подій. Так, інтриги/таємниці/пригоди різні, але розвиток історії йде +- однаково.

Чесно кажучи, мені здається в родоводі та сімейних зв'язках я загубилась ще десь після 2 частини серії🤣Тому чим дальше, тим більше я стараюсь не запам'ятати нові родинні ниточки, а хоча б не загубитись в тих, що вже знаю)))

І коли я кажу, що в історій схожий розвиток подій я маю на увазі те, що:
- попередня частина закінчується шоком, тому наступна починається тим, що Маківка старається переварити отриману нову інформацію. В "Війні двох королев", навіть був момент, коли Кіран теж звертає увагу на те, що неочікувана нова інформація вже не лякає Маківку. Вона приймає вже все як факт, так і читач ...
- є міні-битви, які майже всі успішні та досить легкі
- Маківка та Кастіл в будь-який підходящий і особливо НЕ ПІДХОДЯЩИЙ, момент вирішують що їм треба "відчути один одного"
- кінцева битва закінчується хеппі-ендом, а потім виявляється, що все не так просто...і to be continued...🙄
- а ще мені здається, що протягом довгого життя різних народів, тільки Маківка зараз почала ставити якісь питання...це дуже дивно

Дійсно цей фентезі світ дуже об'ємний та цікавий. Але мене він якось вичерпав. Мені дійсно цікаво як ці всі світи поєднаються, але все інше мене трішки втомило. Тому для себе я вирішила, що зупинюсь на цій частині🥰