Я читала і думала, чому вона не трапилася зі мною рік назад.
Вона би тоді звичайно влаштувала б мені холодний душ, а я довго б заперечувала те, що прочитала. Спочатку заперечувала б, а потім довго плакала, плакала б, бо те, що прочитала було б поістині те, що було важливо почути, і у що я не хотіла вірити сама.
Можливо, якби би вона трапилася зі мною рік назад, я би швидше пройшла той шлях, який йшла до кінця осені.
Можливо якби вона трапилася зі мною ще декілька років назад, хіба з 5, а якщо з 10, то взагалі би, можливо мій шлях був би інший.
Чи шкодую я? Ні!
Ні крапельки не шкодую, бо саме цей шлях зробив мене тою, ким я є, тою ким я змогла допомогти не одній людині, а просто потім відпустити. Саме цей шлях став не просто шляхом однієї людини в її житті, а й її життєвої місії - допомагати тим, хто приходить за тим переосмисленням власного досвіду.
Часом я думала, до осені, що жила своє життя аби набути досвід, з яким я можу допомогти купі людей, які проходять через те, що пройшла я.
До осені...
Саме з осені я тотально змістила фокус на себе, і усвідомила, що мені не треба ті, хто за ним приходять, і цей досвід я живу для себе, це не мій шлях для інших, це просто мій шлях.
Але живучи свій шлях, я можу допомогти тим, хто сам проходить, кому дуже-дуже треба.
Ця книга точно не для всіх. Ця книга не про щось класне і легке, але в той час саме про це. Просто вона для тих, хто опустився на власне дно, якого насправді не існує, бо кожне дно, це вершина минулої, і підніжжя нової гори. Вона холодний душ для тих, хто знову вкотре хоче переосмислити свій досвід, якби його до цього не переосмислив, і знайти в ньому свої нові відповіді. Так би мовити новеньке спорядження для підйому на наступну гору.
Нам завжди є що зцілювати. Так влаштоване життя на землі. Але йдемо ми в це, і стаємо краще від себе вчора, чи йдемо повз це, це тільки наш вибір.
Я дякую собі, за бажання піти глибше ніж до цього, щоб вкотре піднятися вище від того, що вже є.
Ну і якби розумієте, таки рекомендую, але таки не для всіх. Слухайте себе, виник імпульс, вона для вас, ні, значить йдіть повз.
Книга добре структурована, послідовна та легко читається. Це робота про усвідомлення себе, своїх бажань, турбот і шлях до самопізнання. Основна ідея – зцілення як покроковий і довготривалий процес.
Загалом, книга нагадує теплу розмову з подругою, яка дарує спокій і підтримку. Для мене збірка есе Бріанни Вест – це рефлексія пошуку точки опори всередині себе. Тут ви знайдете приклади психологічних упереджень, способи розвитку емоційної стійкості та переосмислення негативних почуттів.
Не варто очікувати від цієї книги великих відкриттів чи глибоких психологічних інсайтів. Це тексти про зрозумілі, але важливі речі, які іноді варто перечитати, щоб спробувати змінити своє життя на краще.
