Колиска для кішки

"Думайте про народ... Та про дітей, убитих на війні... Та про всі країни. Думайте про мир. Думайте про братерську любов. І про добробут. Думайте про те, яким би раєм міг би стати цей світ, коли б люди стали добрими та мудрими. Хоча люди зараз дурні та злі, день все одно прекрасний."

"Колиска для кішки" - абсурдна, повна чорного гумору, філософська історія, сенс якої можна описати дуже просто: людство - збіговисько дурних деструкторів, яким розвиток йде тільки на гірше. Адже що далі сягає прогрес, то прогресивніше можна вбивати одне одного.

Фелікс Гоннікер був творцем атомної бомби, яка перевернула світ і вбила мільйони. Та перед смертю вчений вигадав дещо набагато цікавіше, і смертельніше: речовину Лід-9, яка була здатна перетворювати все, що містить воду, на лід. У геніального вченого було троє звичайних (якщо не сказати - посередніх) дітей, які після смерті Гоннікера поділили між собою речовину. І от, три мавпи отримали по гранаті🫣 Що ж буде далі? Не все так просто, як ви думаєте, хоча і просто теж.

В цій книзі є все: боротьба наддержав, релігія, віра, тупість і випадок. І дуже багато сарказму і цинізму, а інакше сприймати весь абсурд, який відбувається, просто неможливо. Читати "Колиску для кішки" було б дуже приємно і весело, аби не часи, в яких ми опинилися. Але й тут і зараз - сміливо ставлю книжку на полицю поряд із "1984" Орвела, хіба що вона зовсім не депресивна.

"Чи може розумна людина сподіватися на світле майбутнє для людства Землі, враховуючи досвід, накопичений за мільйон років?
Ні."

#марафонкнигомам

Добротна антиутопія, чудово зайде всім любителям жанру.

Я довго збиралась із думками, щоб написати враження від цієї книги, адже вони дещо неоднозначні... Мене відразу зацікавило те, що це – антиутопія, а історії, де людство отримує по заслугам, мене завжди цікавили.
З чого ж почати розмову про книгу Курта Воннегута "Колиска для кішки"? Давайте про те, що на поверхні – сюжет.
Говард Кемпбелл збирає матеріал для своєї майбутньої книги. Він цікавиться Феліксом Гоннікером, винахідником атомної бомби, і його новим відкриттям — речовиною під назвою "лід 9". Ця речовина, здатна заморожувати воду при кімнатній температурі, стає центральним елементом сюжету.

Під час свого дослідження Кемпбелл опиняється на Карибському острові, де розгортається основна дія. Тут він стикається з релігією у формі бокононізму, створеною місцевим жителем Бокононом. Ця синкретична релігія, яка пропагує "життя за допомогою нешкідливих неправд", використовується як інструмент управління масами, що стає додатковим каталізатором подій.

Однією з центральних тем книги, окрім самознищення людства, є критика релігійних систем і політизованість віри. Хоча мені дещо набридали боконістичні віршики, книга загалом вражає своєю символічністю та іронією.

Це був мій перший досвід з Воннеґутом і мушу сказати, що моя любов до нього розгоралась поступово: із другої, а то й третьої книги.
"Колиска для кішки" залишається актуальною протягом багатьох поколінь, надихаючи знову й знову повертатися до світу Воннеґута та відкривати нові глибини у його творіннях.