Це псевдобіографія вигаданого художника, тому не дивно, що книга сповнена іронії, гумору, алюзій та великої кількості посилань на різні твори мистецтва, художників, авторів. Було дуже цікаво гуглити картини та митців, розпізнавати «великодки» від автора. Крім того, Курт відомий своїми антивоєнними посилами, і ця книга не є винятком. Загалом, мені сподобалося, але до ідеальної оцінки чогось не вистачило.
Анонім
Загалом мені сподобалося – це хороший антивоєнний роман у стилі Воннегута, місцями нагадував "Пастку-22".
Втім, я так і не змогла полюбити персонажів чи звикнути до них настільки, щоб повною мірою їм співчувати. Книга всього 200 сторінок, і мені не вистачило обсягу, щоб глибше зануритися в їхні переживання.
Анонім
Хочете «Голодні ігри» для сумних і задовбаних дорослих?
Тих, хто щодня прокидається від звуку сповіщення, вирішує задачі заради задач, отримує тривожність від ШІ і відчуття, що їхня робота – це нескінченний понеділок.
Читайте «Механічне піаніно» Курта Воннеґута.
Це книжка з вайбом вічно незадоволеного клерка, який працює з натягнутою професійною усмішкою і внутрішнім монологом: «пішов ти нахуй зі своїми задачами».
🧠 Тут піднімаються всі знайомі питання:
• Наскільки кайфовим буде життя, коли всю роботу робитимуть роботи?
• Наскільки швидко за шкалою від 1 до «піду втоплюся у річці глибокій» ми відчуємо себе непотрібними?
• Чи можна зійти з глузду від нескінченних пушів і сповіщень?
• Чому перукарі й бармени — останні бастіони людяності в епоху ШІ?
• І головне — що робити з тим вільним часом, який нам дістанеться разом з машинним прогресом?
А ще це книжка-дзеркало.
Про нас. Про тебе, який працюєш на автоматі. Про тебе, яка боїшся відпустки, бо тоді доведеться подивитись у порожнечу. Про всіх нас — функціональних, ефективних, але трішки зламаних.
І от що лякає найбільше: Воннеґут написав це все в 50-х. А звучить як понеділковий Zoom з HR про важливість командної роботи, що ми тут всі «родина» і все таке.
Дуже раджу до прочитання. Якщо не зараз, то точно будете замовляти цю книгу о 2 ночі, після того як вирішите відкрити барбершоп і зайнятися своєю справою, аби бути більше серед людей, а не чатів і ШІ.
Анонім
