У «Сиренах Титана», як це звично для романів Курта Воннеґута, є кілька сюжетних ліній. Перша. Вінстон Найлз Рамфурд на своєму особистому космічному кораблі потрапляє в недосліджену хроносинкластичну інфундибулу, від чого його розкидає у просторі та часі. Завдяки цьому він отримує здатність бачити майбутнє й з’являтися у різних частинах Сонячної системи. Друга. Найбагатший чоловік на Землі, Малахія Констант, вирушає у подорож до далеких світів з Землі на Марс, Меркурій, назад на Землю і зрештою на Титан, супутник Сатурна. Проте у цих подорожах, сповнених відчайдушних пригод, захований один підступ... Третя. Сейло, робот з планети Тральфамадор, 200 000 років тому через поломку корабля вимушено приземлився на супутнику Сатурна — Титані. Його товариші мають план доставити йому потрібну для ремонту запасну деталь. Ці три незвичні події ось-ось мають переплестися.