Loading...

Буфонада

RDT оцінка
7.7
3
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
490 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
490 грн
1
Про книжку
Код товару
108011
Рік видання
Палітурка
Папір
Мова
Українська
Оригінальна назва
Slapstick or Lonesome No More by Kurt Vonnegut
Перекладач
Тетяна Некряч
Ілюстрації
Марія Гавриш, Володимир Гавриш
Кількість сторінок
184
Формат (мм)
210 x 150
Вага
0.315
ISBN
9789669748249
Опис

"Кохання є там, де його знаходиш. Гадаю, що безгдуздо шукати його, а ще я думаю, воно часто може бути згубним. Мені б хотілося, щоб люди, які нібито кохають одне одного, могли сказати під час сварки: «Будь ласка — трохи менше кохання і трохи більше елементарної пристойності»."

Чому книгу "Буфонада" варто прочитати?

Книга "Буфонада, або Більше не самотні" Курта Воннеґута — це роман у жанрі антиутопія, дія якого розгортається в недалекому майбутньому, де США втрачають свій престиж і цивілізацію руйнують природні та техногенні катаклізми. Однак у цьому жорсткому світі автор відзначає доброту, сердечність і співчуття людей. Книга цікава своїм оригінальним задумом, блискучим стилем письма, і глибокими думками.

Ця книга варта уваги через свою унікальну здатність поєднувати антиутопічний сюжет із тонким гумором та іронією. Вона закликає читачів задуматися над сучасними проблемами і показує, як людство може зберегти свою гуманність навіть у важкі часи.

Кому цікаво буде прочитати книгу "Буфонада"? 

  • Людям, які цікавляться антиутопіями та соціальними проблемами.
  • Читачам, які шукають книгу з нестандартним підходом до розкриття сюжету.
  • Тим, хто цінує глибокий гумор та іронію у літературі.
  • Фанатам творчості Курта Воннеґута і тих, хто хоче познайомитися з його творчістю.

Історія створення книги "Буфонада"

Роман "Буфонада, або Більше не самотні" був опублікований у 1976 році. Автор Курт Воннеґут вважає його не рефлексією про майбутнє, а більше автобіографічним наративом, який він присвятив своїй померлій сестрі. Воннеґут бачить життя як сценарій чорно-білої комедії з пригодами Лорела і Гарді, тому книга має відповідну назву.

Відгук про книгу "Буфонада" в медіа

Як написати про деградацію людства й загибель цивілізації невимушено й весело? Звісно, так, як це робив Курт Воннеґут. 

«Це історія про спустошені міста і духовний канібалізм, про кровозмішення, про нелюбов, про смерть і все таке решта», ‒ рекомендація від автора, яка насправді швидко формує аудиторію роману. Настрій твору ‒ це стьоб над реальністю загалом і тією дійсністю, в якій перебував письменник. Воннеґут не довіряв релігії, його непокоїло те, що люди стають усе більш самотніми, відірваними від свого коріння, незахищеними перед політичними іграми, технічним прогресом і… китайцями. Між іншим, посилення дружби між СРСР та КНДР стало причиною того, що перший переклад роману українською, який вийшов у журналі «Всесвіт» 1984 року, зазнав настільки пекельного цензорування, що практично перетворився на нісенітницю.

Підсумовуючи, констатуємо, що історія про останнього президента США Вілбура Нарциса-11 Свейна з усіма її підтекстами залишається актуальною й нині, особливо для тих, у кого немає проблем з чорним гумором.

— The Village Україна, Анастасія Герасимова

Щоб купити цю книгу, зробіть замовлення на сайті Readeat. Доставка поштою – від 1 до 3 днів. Вартість доставки визначається тарифами пошти.

Враження читачів
RDT оцінка
7.7
3
Ваша оцінка
відгуків
1
Експерт
10
24.04.2024
Роман, про який складно писати відгук. Тут глибока фірмова воннеґутівська іронія; стиль глибоко проникнення у проблеми людства, замасковані під хаос, гумор та байдужість.

Майже за десятиліття Воннеґут напише "Ґалапаґос", який буде, як на мене, більш іронічним та (анти)утопічним.

"Буфонада" ж виявилася легкою в читанні, але складнішою в осмисленні. Зокрема щодо людської самотності, стосунків з рідними. І навіть важко назвати цей роман абсурдним, бо надто майстерно сконструйовано сюжет, вплетено роздуми та репліки, які міцним клеєм скріплюють усі клаптики іронії Воннеґута.

Для мене цей текст - це паралельна правдоподібна реальність, яка справді може існувати, навіть якщо не в такому ж зовнішньому вияві, але точно з такими сенсами. Бо саме сенси у Воннеґута завжди найглибші і найпроникливіші.

І саме за це я люблю читати цього автора - за його сміливість і свободу гратися майбутнім людства, вигадуючи різноманітні ролі, долі і фінали, витоки яких завжди можна знайти у нашій сучасності.

Якось так туманно, без переповідання сюжету, по свіжих слідах. Але хто знає Воннеґута, той зрозуміє.

Читати такого штибу літературу я ніколи не раджу: не раджу всім навколо, бо це занадто сміливо було б і ризиковано.

Про оформлення можна поговорити окремо, бо це видання занадто ошатне, щоб словами це описати! І мова не лише про обкладинку, а й верстку, вкладку всередині, і зміст.