Макова війна. Книга 1

От зроду-віку не фанатію від фентезі. Та коли по роботі натрапив на анотацію до «Макової війни», вже наступного ранку спускався пішки бідося з 9 поверху, щоб забрати її з поштомату.

Спершу історія дещо нагадує азійського Гаррі Поттера: дівчинка-сирота, недолугі опікуни, вступ до примажореної нетипової школи… Ото, думаю, зараз як начитаюсь про тамтешні уроки віщування та філософські камені і піду дивитись «Повернення в Гоґвортс». Та де там.🙄

Під час читання швидко втямлюєш, що ніяка це не казочка про лампових напіввелетнів і гіпогрифів, і що фентезійні тут лише «декорації». А історія Імперії Нікань – це історія Китаю, з усіма справдешніми відповідниками. Тут вам і відсилки до реальних опіумних воєн, коли ледь не половину країни підсадили на опій, і фентезійне переосмислення японських окупантів у Маньчжурії, і містичне обґрунтування виверження Фудзіями (якщо я правильно зрозумів цю частину). Тож раджу почитати не лише фентезістам, а й тим, кому заходять такі історичні штуки.

Книжка, як сказав би Малкович, дебеленька. Але читається за 3-4 вечори, бо ж по колу втрапляєш у пастку «Ще десять сторінок – і спатки». І так доки той фоліант не гепнеться по сонній мармизці.

Та що ближчий фінал, то складніш зупинитись. Ну й сама розв’язка – огого, після неї ще довго думаєш і переосмислюєш. А хіба ж це не показник пречудової книжки? Тож власне, рекомендую.

Це таке темне-темне фентезі, де дуже складно знайти щось веселе, радісне та позитивне. Тут про жорстокий світ, жорстоких людей (і не зовсім людей), війну, вбивства та геноцид.

Спочатку я думала, що саме тим позитивним елементом книги буде Жинь. Ця розумна та сильна сирота змогла здати на відмінно надважливий іспит для вступу до військової академії. Її мрія здійснилася: вона студентка. Але виявляється це не перемога, а лише початок надзвичайно складного шляху. Вона боротиметься за своє місце з одногрупниками, викладачами.

А далі розпочнуться незвичайні зміни та перетворення з Жинь, яка виявляється має незвичайний та давній зв'язок з богом вогню.

Війна.... Слово, яке перекреслить життя, яке мали вони до ( точно, як у нас). І вчорашні учні стануть до лав воїнів, щоб захищати свою державу. Багато насильства, смертей, втрат, брехні, зради. Нічого хорошого не приносить війна, якою б вона не була: вигаданою у фентезійному світі чи реальною у нашій країні.

У відгуках читала, що ця історія перегукується з війнами Китаю та, на жаль, я не настільки обізнана з історією цієї країна, щоб проводити такі паралелі.

Мені сподобалась Жинь. Її впевненість, сміливість, бажання знайти себе, розібратися в своїх здібностях та можливостях. Але така темна та жорстока атмосфера книги не зовсім моє. Цікаво, що далі сталось із героями книги, та не знаю чи читатиму продовження цієї історії.

Повірте, це найкраще темне фентезі, яке ви коли-небудь читали!

Кожного разу, закохуючись у певне фентезі, я впевнена - краще вже не буде. Але ні, мені трапилася "Макова війна" і знаєте, це дійсно найкраще, що я читала!
⠀
"Макова війна" - це справжнє темне фентезі, яке спершу змусить вас полюбити цей світ, персонажів, їхні пригоди. А потім нещадно їх вб'є, розіб'є вас і думаючи, що гірше вже не буде - продовжить цю історію на ще дві частини.
⠀
Звичайно, чого ще можна було очікувати від альтернативної Азії під час японсько-китайських війн, де легенди минулих часів живуть пліч-о-пліч з суворою реальністю, а головна героїня, аби їй нічого не заважало навчатися знищила свою матку.
⠀
Це історія про Жинь. Сироту війни з провінції Півня. Яка заради можливості уникнути шлюбу була готова навчатися цілодобово, не шкодуючи себе, свого розуму і тіла.
⠀
Про дівчину, яка втерла носа усім на на загальноімператорському іспиті Кедзю і вирушила підкорювати долю в найпрестижнішій академії імперії - Сінеґарді.
⠀
Звичайно її шлях виявився аж ніяк не простий. Починаючи з булінгу і ненависті однокласників до її інакшості і закінчуючи Третьою Маковою війною, до якої не був готовий ніхто.
⠀
《діти перестають бути дітьми, коли їм у руки вкладають меч. Коли їх навчають битися на війні, а потім озброюють і кидають на передову, вони вже не діти. Вони солдати》
⠀
Це також історія про жорстокість. В якій ідучи за метою герої не зупиняються ні перед чим, навіть якщо заради цього доведеться пожертувати своїм життя. Вона про війну. Жахливу і кровопролитну, де немає ніяких моральних рамок.
⠀
《Війна - не гра, в якій б’єшся за честь і шану, де майстри вбережуть тебе від серйозних травм.
Війна - це жахіття》
⠀
Але водночас - це історія про шаманізм. Зв'язок із богами, до якого здатні лише обрані, і в тому числі Жинь. Про віру в мстивого Фенікса, яка є дуже небезпечною, але дарує таке знайоме відчуття гніву в крові.
⠀
І якщо ви думаєте, що це жорстока і темна історія, в якій здається немає шляху без втрат - ви праві. Але навіть в темряві, є промінці світла, які можна розгледіти. Так само в "Маковій війні" є місце дружбі, любові і вірі. Є місце персонажам, які залишаються до кінця на стороні світла у цьому клубку інтриг і ненависті.
⠀
Саме це мене просто розбиває. Тому, якщо ви ще не читали цю неймовірну трилогію - я можу сказати лише: "Або зараз, або ніколи"