
Юлія Татаренко
Котик
08.02.2025
Нова книжкомрія:
03.02.2025
Новий відгук
Ну що можу сказати. Я хочу другу частину 😂 ЕМОЦІЙНИЙ СПОЙЛЕР ДАЛІ!!!Я не очікувала повороту, хто такий Себастіан . А той момент коли гг вбила М*. Я така ааоаоаоаоаууу, що це взагалі за поворот сюжету. Отак запросто? Ніби муху прихлопнула? Ну тіпа , камон, я думала це буде складніше. Маю надію, що в другій частині розкриють Фінна , мені його прям не вистачало в цій книжці 🫶🏻
Новий відгук
Книжка відверто нудна й довго йшла. Я чомусь була впевнена, що книжка про більш старших персонажів, але вона про дітей/підлітків. Половину книги, там де їм 13-15 років, далі по 16-17 якщо я не помиляюсь. Розповідь ведеться від імені героїні, але якось сухо. Складається враження що на нас просто вивалюють голі факти. Не пройнялась я цією історією. Починаючи книгу, я вже знала яким трагічним буде кінець. На жаль, жодних переживань або сліз ця трагедія не викликала. До речі, спеціально звернула увагу, скільки сторінок буде приділено любовній лінії між головними героями. 30! Рівно на 30 останніх сторінках відбулися всі ключові моменти книги. Загалом в книзі описується дуже типова поведінка дітей 13/14 років, не розмовляти один з одним, уникати якихось пояснень. Краще втратити кращого друга, ніж першою піти порозмовляти й пояснити щось. Це якщо ти вже дорослий, то можеш дорости до такого висновку і то не завжди. А оце по дитячому ігнорування й уникання один одного дуже типове для їхнього віку. Чекала від книги набагато більшого, не розумію чому вона така популярна й відома.
Новий відгук
Книга мені не сподобалась. Не прониклась я історією, написано нудно, сухо і читати було нудно 🥱 Взагалі це друга моя книга у Гувер. І після того, як першою була Веріті і після якої я залишилась в повному захваті, я очікувала подібних емоцій і від Огидного Кохання. Але але.. Гувер використовує тут такі ж самі прийоми, як і в Веріті, але там то були флешбеки у вигляді записів у щоденнику, а тут просто глави у вигляді флешбеків з минулого головного героя. Взагалі дивно якось, яким чином зародилось кохання у гг до Майлза. Чи можна когось покохати і зрозуміти без розмов з ним ? Дуже сумніваюсь. Мені навіть не шкода було гг, яка раз за разом поступалась своїми принципами заради …. Чого? Хто чекає, той дочекається, так ? Теза, з якою я не згодна. Ну і взагалі, якось не вистачило глибини у характерах персонажів, хотілося глибше в них зануритись, щоб хоть якось проникнутися емоціями, але ні. Багато хто із знайомих в кінці розказували, що вони прям ридали на моменті аварії і моменті, коли Рейчел показала свою дитину. І така просто 🗿 Нуль емоцій і співпереживання. Не зачепила книга. Оцінила на 6/10 сама не знаю чому. Відгук пишу через деякий час після прочитання і розумію, що 6- то зависока оцінка для цієї книги.
Новий відгук
Книга мене не зачепила. Описано все занадто поверхово. Фінальна битва була ніякою, за героїв я не переживала, описано скудно. Думала той Данте вмре з кінцями, аж ні, його оживили. Не люблю такі прийоми. Могли б просто його залишити на волосині від смерті і потім підлікувати. Скарабео ці описані взагалі якось нестрашно 😂 Коротше, як на мене не вистачає глибини і деталей цій книжці. Єдине що було круто, як вона жартувала над Данте на інтимні теми, реально було смішно, особливо з багетом 😁 Ще я не зрозуміла сенсу того, що головний герой приховував своє імʼя. Для чого це і що це взагалі було ? Від книги очікувала набагато більшого. Оцінила на 7/10, але обʼєктивно можна було б і менше.
Новий відгук
Книга мені дуже зайшла. Цікаво та якісно написана, про оформлення від РМ зайве навіть говорити, всі і так знають що воно неймовірне. Скажу одразу, що я очікувала більше темної аури та більш гнітючої атмосфери від книги. Очікувала, що в Королівстві Злодіїв , всі справді виявляться злодіями і антагоністами. Трішки посумувала, що не так сталося, як гадалося і пішла читати далі. Що мені сподобалось: сюжет, головна героїня (❤️),взаємини між сестрами, відношення батька до дочок, світоустрій і троп «джентельмен в біді». Що мені не сподобалось: раптові (!), зненацькі почуття героїв, ванільний солодкий кінець (такий шо цукровий діабет можна отримати). Чесно скажу, читати перепалки сестер було набагато цікавіше ніж діалоги наших закоханих. Взаєморозуміння, любов, поміч в сімʼї Басетів виглядають дуже реально, цьому віриш і з нетерпінням чекаєш наступної сцени, де взаємодіє між собою ця сімейка. З нетерпінням буду чекати на вихід книг про інших сестер. А історію Ларкири оцінила на 9/10.
Нова оцінка:
Книжкомрії поки не створені :(