Друга частина циклу, мені особисто, трохи слабша за першу. Перші Відсотків 70 я відверто нудьгувала, бо немає якоїсь інтриги. У книзі просто ведеться оповідь і немає ось цього відчуття «а що ж там далі». Також тут не було таких детальних описів звірств від яких мурахи по шкірі (як у першій). Найбільший мінус : скиглення Жинь за Алтанем. Мене це страшенно нервувало. Плюс до того, Алтань мені не подобався ще з першої частини. Дуже імпонує мені Неджа. Але останній вчинок це просто 🤯 Ну і враховуючи їх з Жинь подібність, я думала що вони будуть триматись разом. Також мені ще симпатизує Вейсжа. Те, як він витягнув Жинь з ями, в яку вона сама себе й закопала, ну це було достойно. Хоть, звісно, і ясно було, що він все робить лише в своїх інтересах. Жинь було дуже шкода. Всі її лише хочуть використати і потім викинути, як непотріб. Кітай - ну це окрема історія. Він поступово розкривається перед нами, як персонаж, і притому дуже класний персонаж. Прикипіла до нього всім серденьком. Цике також в ❤️ В дуже негарному світлі описуються тут призахідники і їхня віра в Ісуса. Але їхні вчинки і мотиви дуже схожі на ті, якими керувалися в Хрестових походах. Загалом книга також дуже цікава з позиції стратегії і тактики ведення війни. Тут це описано дуже детально. Не уявляю, як там простим людям , які весь час живуть в умовах війни. Правдоподібно авторці вдається відтворити і описати ті тяжкі реалії, а також інші жахи життя у стані війни, ну і також плюс наркотичну залежність і її наслідки. Вже стало ясно, чим все закінчиться для Жинь і від цього сумно, хоч і розумієш, що інакшого фіналу тут і не може бути. Оцінка книги 8/10.

Книга мені сподобалась. Для мене особисто тема азійської культури, міфології і шаманізму дуже далека, тому за це зняла 2 бали. Оцінила книгу на 8/10. Але беручи книгу до рук я, звичайно, здогадувалась у що вв'язувалась. Дуже цікавим і динамічним був початок книги. Жинь дуже підкорює своєю цілеспрямованістю. Далі перший рік в академії теж дуже цікаво описаний. Великий плюс для мене, бо я дуже люблю воєнні академії. Далі в середині книги сюжет для мене дуже просів. Ті її часи навчання у майстра Дзяна , медитації і т д, хотілось пригорнути ті сторінки скоріш. А от далі починається самий треш. Дуже живо, яскраво і просто страшно реалістично описані всі мерзенні подіі війни (геноциду). А ще страшніше стає від того, що авторка писала ці історії зі слів очевидців. Вирізаний Голінь Ніїс , зізнання Венки. Не можна зі спокійними думками читати ці розділи, а ще знаючи , що за основу взята реальна китайсько-японська війна. До Жинь у мене неоднозначне відношення. Але те, що вона побачила і що пережила , зовсім не сприяє збереженню здорового глузду і психіки. Дуже зрозумілими стають її вчинки. Алтань…ну від самого початку було зрозуміло що з ним, щось не так. І поступово перед нами розкривається його історія, від якої волосся стає дибки. Цике чимось мені нагадало Загін Самогубців. Та сама відраза у оточуючих, ті самі криваві завдання, ніби «особливі», але такі ким не шкода пожертвувати в першу чергу, «виродки». Ну і звісно ж червоною ниткою через всю книгу простягаються наркотики, мак, опіум, героїн і т д. Дивлячись на це, здогадуєшся чим все закінчиться для Жинь. Також я впевнена, що без цих всіх медитацій, шаманізму, польотів поза свідомістю і інакшого наркотичного мракобісся книга б мені зайшла на всі 10/10. Але це лише моє особисте враження і сприйняття даної тематики, а також азійської міфології.

Друга книжка набагато цікавіша мені ніж перша. Мені як і раніше імпонує розумна головна героїня. Вона напрочуд свідома та чудово знає, чого хоче від життя, при цьому часами по дитячому наївна та соромʼязлива. Не обійшла цю книгу стороною і тема лгбт. Доволі неочікувано, сказати по правді. Тут більше розкрита тема містичності та фантастики, з доволі цікавої сторони. З іншої сторони, я незадоволена вибором партнера гг. Я можу її зрозуміти, перше кохання, відданість своєму вибору і т д , але я мала надію що вона таки залишиться з розумником Саймоном. Вони більш гармонічно виглядали як пара. Обоє розумні, молоді, цілеспрямовані, на одній хвилі, з напівслова розуміють один одного. Ну і за описом зовнішнього вигляду мені Саймон більш до вподоби 😏 Загалом також дуже цікава цікава тема з цим їхнім таємним товариством. Трохи більше динаміки, в порівнянні з першою книгою. Однозначно рекомендую, 8/10.

Загалом цікава історична книга. Але місцями таки нудно мені було. Історія трохи наївна і романтична. Центральним персонажем є Гейзел - дівчина, яка мріє стати хірургом, яких в ті часи називали різниками. Дівчина аристократичного походження від народження призначена для заміжжя і виховання дітей, а аж ніяк не різати людські тіла. Чому назвала наївною цю книгу ? Бо коли Гейзел перевдягалася в чоловічий одяг і відвідувала лекції в університеті, це дуже неправдоподібно виглядало. Також цей момент з Джеком, який виріс в трущобах на вулиці, але залишився таким добрим і порядним, не викликає довіри. Дуже добре описані всі шовіністичні настрої суспільства 19 ст. Головна героїня дуже адекватна, цілеспрямована і розумна дівчина. Мені сподобалася. Любовна лінія тут аж ніяк не на першому місці, вона йде як якесь маленьке доповнення . На першому місці Гейзел з її прагненнями стати лікарем і хірургом, з її боротьбою проти устрою суспільства . Дуже мене зацікавив як персонаж - доктор Бічем з його судженнями та викривленими моральними принципами. Він не злий персонаж , але хоть і розумієш що роздуми його хибні з боку людяності, проте з іншого боку розумієш, що є в них раціональне зерно і правда як не крути.

Особливо про те, що прогрес і історія будувалися на кістках. Фінал для мене неочікуваний. Я не могла навіть подумали що сюди вплетуть якусь фантастику , не фентезі, ні. Але частка фантастики на останніх сторінках присутня. Хоча невідомо, чи через сотні років не стане ця фантастика реальністю. Думала, що одразу не буду братись за Безсмертя, але кінцівка таки змусила взятись за продовження 😁