Подорож у світ української містики та народних повір’їв. Казкові мотиви переплітаються з реальністю, оживають давні легенди та магія, яка захована між рядками. Книга захоплює атмосферою темної української ночі, де нечисть ховається в тінях, а історії оживають у кожному оповіданні. Це добірка короткої прози класиків ХІХ–ХХ століть, що залишає після себе відчуття чарівності та загадковості українського фольклору

Зв'язок із своїм корінням, з пращурами, славними часами козаків та їх звитягою, занурення в наш етнос, традиції, культуру. Кожне оповідання має посил до вічних тем: боротьба добра і зла, підлості та доброчесності, доблесть та звитяга, зрада та підступ. Коротесенькі жартівливі оповідання були ну занадто прості і нецікаві мені. Сподобалось “Матусине благословення» - сила материної любові, як оберіг на все життя. Віра в силу пращурів, зв’язок з їх духом через міць величного дуба, пророщеного з маленького жолудя. «Кіндрат Бубненко-Швидкий» - туга за часами козаччини: історія, що ж стається і як живуть козаки в літах. Старий дід-козак, що втратив всю родину – вирізали ляхи, але дожив до глибокої старості і дуже любив людей та веселі оповідки. Людина з великим серцем, відвагою та любов’ю до своєї землі. Ну, а мій топ, це «Марко Проклятий»! У мене волосся дибки ставало, коли я читала, за що ж був проклятий цей Марко! Людина-звір, нелюд, що наробив горя на десятки життів, забирав життя без докорів совісті, вбивав жорстоко і безжалісно. Син, проклятий батьками, проклята душа, яку не приймає не лише земля, а навіть пекло. Дух, що приречений носити в торбині свої найстрашніші гріхи, душа, що має спокутувати свої гріхи довго і тяжко, покаятись і робити добро не в благо собі, а заради інших. І десятиліттями Марко блукає світом, допомагаючи іншим, і благаючи про прощення. Та сила вчиненого зла завелика і постійно нагадує про себе, що Марко ні на хвилину не забував силу свого злого начала. Тому приречений Марко вікувати з вчиненим злом за плечима, чекаючи на спокуту. Дуже раджу це оповідання - проймає своїм жахом на що здатні люди та силою їх спокути. Злий дух, що ходить серед нас, чорна безодня зла, що прагне віднайти свій спокій. Якщо читаєте коротку прозу – раджу. Гарна мова, живі яскраві образи, наш фольклор та традиції, культура, пісні, традиції.

Це захопливе занурення в атмосферу загадковості та народних вірувань, де межа між казкою й реальністю майже непомітна. Книга майстерно поєднує класичні тексти ХІХ–ХХ століть, у яких оживають відьми, чорти, примари й давні перекази, що досі зберігають свою силу. Добірка створює відчуття темної, але чарівної української ночі, наповненої голосами предків і магією, що прихована в кожній історії.

10/10 за повість "Марко Проклятий." Я не знаю, як описати мою любов до цього твору. Це дуже крута, і не менш містична, моментами жорстока історія.

Антологія української фантастики 19 - 21 століть "Змієві вали". Видавництво Vivat, Харків, 2024 рік. Щиро радію, що мені до рук потрапила ця чудова збірка короткої фантастичної прози від українських авторів. Сподіваюсь у майбутньому подібні антології стануть більш кращими та досконалими, сучасні автори зможуть розкрити свій талант на повну і вражати новими ідеями та передбаченнями. Мені сподобався розділ із сучасними авторами, особливо хочу виділити класичне фантастичне оповідання від Макса Кідрука. "Ближче всіх до полюса" чудово ілюструє жагу задля досягнення мети і холодний розрахунок для виживання в екстремальних умовах. Також хочу виділити гумористичне оповідання Володимира Єшкілєва "Череп Довбуша і зелені діти". Це було моє перше знайомство з автором, сподіваюсь почитати щось ще з його творчого доробку. Оповідання Олександра Михеда, Павла Дерев'янка та Володимира Аренєва змушують поміркувати про цінність життя та про те що означає буди людиною. З мінусів тільки те, що оповідання Олекси Стороженко опубліковано не повністю. Мене це навіть обурило. Загалом збірка сподобалась, моя оцінка 8 з 10.

Прекрасна збірка, цікаві передмови перед розділами, чудова підбірка оповідань, кожне з яких, як грань на коштовному камені. Але останнє (для мене) точно в серденько, вибачте за кліше. Той варіант, коли досить швидко здогадуєшся, про що мова, і що буде далі, але не можеш відірватися від читання, тому що історія тримає тебе за вуха і душу. І навіть розуміючи, як сильно будеш плакати в кінці, не можеш відкласти в бік, не можеш пройти повз.

Збірка «Фіолетова тінь» — це різноманіття історій про потойбічне, створених українськими авторами-класиками з різними стилями та підходами. Чорти, сутності та інші загадкові створіння стали центральними героями цієї антології, що пропонує читачеві подорож у темні куточки фантазії. Попри майстерність окремих авторів і оригінальні ідеї, книга читалася важко. Деякі історії вражають, змушують затамувати подих чи навіть усміхнутися, але інші виявилися менш цікавими та залишили відчуття певної затягнутості. Неоднорідність вражень від оповідань створює відчуття, ніби темп книги постійно змінюється — від інтриги до бажання просто перегорнути сторінку. Проте варто відзначити, що сильні сторони збірки все ж є. Це багатство інтерпретацій міфів і легенд, яскраве змалювання образів та спроби зазирнути у суть людських страхів і бажань. Крім того оформлення книги дуже гарне з кольоровими ілюстраціями. «Фіолетова тінь» — це книга, яка не стане легкою розвагою, проте знайде свого читача серед тих, хто готовий до експериментів і різнобічних емоцій. Вона не ідеальна, але заслуговує на увагу за свою сміливість і тематику.Рекомендую тим, хто готовий до викликів у читанні й не боїться зустрітись із різноманітними тінями нашої уяви. Особисто мені сподобались оповідання Наталії Кобринської «Рожа», Богдана Лепкого «Кара» інші теж нічого так були, але ці мені дуже сподобались 🔥

Ця добірка – наче ретельно змішане зілля, де кожен інгредієнт відібраний із любов'ю та увагою 💖. Вона складається з текстів українських класиків, які, подібно до майстерних знахарів, додають свої унікальні складові до спільного казана. Від "Мертвецького Великодня" Григорія Квітки-Основ’яненка, що наповнює нас гіркуватим смаком давніх традицій, до "Кари" Богдана Лепкого, яка додає в напій трохи солодкої розплати. Чим ближче автори до сучасності, тим більш яскравими і насиченими стають ці зілля. Вони пропонують нам не лише зануритися у світ магії, але й побачити, як ця магія відлунює в нашому сьогоденні. "Рожа" Наталії Кобринської, наприклад, додає до цієї суміші трохи терпкого аромату готики, доповнюючи напій, що зачаровує та залишає глибокий слід 🌹. Ця добірка підтверджує багатогранність нашої літератури — від глибокої народної мудрості Григорія Квітки-Основ'яненка до дивовижних образів, створених Галиною Пагутяк. Перегортаючи сторінку за сторінкою, відчуваєш, як ці твори переплітають реальність із фантазією, вводячи у світ, де магія та повір’я – не просто слова, а частина нашого культурного ДНК. І поки чорт переконує відьму вийти заміж, а дідько розповідає про свої давні пригоди, ти відчуваєш, як тіні минулого огортають тебе, запрошуючи затриматися ще на одну сторінку. Видавництво створило справжній еліксир із української міфічної прози, і окремо варто відзначити прекрасне оформлення, що підсилює ефект від кожного ковтка цієї книжки 📚✨.