Тагере Мафі "Ці нерозривні зв'язки".
Видавництво КСД, 2024р.
Прочитала другу частину принципіально, бо думала що можливо я не відчула ідею та мету цієї трилогії.
Знову обмежена кількість локацій для розгортання подій, персонажі також загадково схематично описані. Якщо в персонажа є проблема то вона магічна, якщо цікаве минуле то воно таємниче. Взагалі нічого не зрозуміло зате купа діалогів і чуттєвих моментів (вибачте це навіть не романтика і до еротики далеко).
Ті хто шукає фентезі тут його знайдуть в легкому форматі. Романтичного в другій частині не так і багато.
На жаль погано знаю перську міфологію та мені здається, що це який лютий мікс.
Друга частина краща за першу, бо вона цікавіша. З'являється негативний персонаж, якого хочеться ненавидіти і любити водночас (гра в емоційні гойдалки). Всі інші події на фоні одного персонажу сприймаються як декорації.
Для казкового формату книга не підходить, бо моральні висновки з цієї історії важко зробити.
Кінець другої частини дуже яскравий, але мене це не вразило.
Здається мені не подобається гротескність подій та наївні діалоги.
Моя оцінка 6 з 10.

Тагере Мафі "Це зіткане королівство"
Видавництво КСД, 2024 р.
Знову читала літературу не звичного жанру (вийшла з зони комфорту 😆), бо треба розвивати читацький смак та досвід...
Після знайомства з книгою зрозуміла, що Тагере Мафі не мій автор, але все одно дотисла цю історію і на диво вона виявилась хоч трішки цікавішою (не засинала під час читання, то вже прогрес).
Оформлення книги чудове і доповнює її зміст, кольори підібрані відповідно до подій в сюжеті.
Під час читання мені важко було осягнути на яку аудиторію розраховано дане видання. Для дітей книга не достатньо казкова, а для дорослої аудиторії занадто інфантильна. Здається, що навіть для підліткової аудиторії, цьому роману не вистачає рішучих поворотів в сюжеті або розвинених персонажів.
Перша частина читається, як казка зі східним колоритом за сучасними канонами. У зв'язку з тим, що часовий проміжок подій невеликий, то виникали аналогії з форматом п'єси. Мало дієвих осіб, мінімум локацій і багато діалогів ну чим не готова п'єса або серіал на ТВ)))

Не можу сказати, що мені не сподобалась дана книга, але таке легке фентезі мене спантеличило відсутністю мети або ідеї (мені здалось, що це було читання заради читання).
Розумію, що така література теж повинна існувати і інколи треба поринути в казковий романтичний світ. Якщо ви романтична натура, то ця література для вас. Таким цинікам, як я краще проходити повз)))

Корчма на перехресті світів.
Видавництво Ранок, 2024 р.

Це збірка оповідань різних авторів, які поєднанні в одну історію — роман.
Дійсно цікаво переплітаються між собою абсолютно різні історії і відчувається осінній вайб. Бариста, кава та містичний антураж корчми на початку книги дуже інтригують, але потім з'являється відчуття, що не книгу читаєш, а дивишся реаліті-шоу. Сюжет швидкий, простий і не напружений.
Жанри оповідань різні. Початок містичний, більшість фентезі і трошки легкої фантастики.
Не всі оповідання мені сподобались, але деякі викликають захоплення.

Антологія української фантастики 19 - 21 століть "Змієві вали".
Видавництво Vivat, Харків, 2024 рік.

Щиро радію, що мені до рук потрапила ця чудова збірка короткої фантастичної прози від українських авторів.
Сподіваюсь у майбутньому подібні антології стануть більш кращими та досконалими, сучасні автори зможуть розкрити свій талант на повну і вражати новими ідеями та передбаченнями.

Мені сподобався розділ із сучасними авторами, особливо хочу виділити класичне фантастичне оповідання від Макса Кідрука. "Ближче всіх до полюса" чудово ілюструє жагу задля досягнення мети і холодний розрахунок для виживання в екстремальних умовах.

Також хочу виділити гумористичне оповідання Володимира Єшкілєва "Череп Довбуша і зелені діти". Це було моє перше знайомство з автором, сподіваюсь почитати щось ще з його творчого доробку.

Оповідання Олександра Михеда, Павла Дерев'янка та Володимира Аренєва змушують поміркувати про цінність життя та про те що означає буди людиною.

З мінусів тільки те, що оповідання Олекси Стороженко опубліковано не повністю. Мене це навіть обурило.
Загалом збірка сподобалась, моя оцінка 8 з 10.

Філіп К. Дік
Зібрання короткої прози, том №1.
Видавництво Жупанського, 2019 рік.

До першого тому увійшли оповідання за 1947 - 1952 роки.
Під час читання ви поринете в неймовірну атмосферу світів Філіпа К. Діка. Вас буде переміщено в майбутнє, потім в космос, а згодом ви поринете в минуле. Також письменник не забував про сьогодення (станом на той час), і активно пропрацьовував соціально-побутові проблеми (кохання, конкуренція, сусідські розбірки та ін).
Мене вразила віра письменника в людство. Попри вчиненні помилки його персонажі намагаються все виправити або знайти більш людяний шлях. Правда шляхи вирішення певних проблем вони обирали надто радикальні)))
Всі оповідання повністю поглинають увагу не за рахунок фантастичної складової, а через присутність людського фактора. Всі персонажі дуже добре психологічно прописані, бо вони думають, їм болить, вони жорстокі, і в той же час можуть радіти як звичайні люди.
Тема ненависті та жорстокості в людському суспільстві прописана геніально.
Взагалі тематика оповідань настільки різна, що просто розмазує по стіні 😊
Найбільше мене зачепили оповідання: "Няня", "Друга модель", "Дударі з лісу", "У саду".
Окремо хочу подякувати перекладачам. Текст читається дуже легко та невимушено.
Моя оцінка 10/10

Однозначно буду чекати четвертий том. Сподіваюсь його видадуть цього року.