Іван Франко

Неймовірно ніжні, чуттєві, палкі вірші у цій збірці! Як гарно писав Микола Вінграновський – не передати словами. Раджу до прочитання, якщо ви кохаєте або хочете відчути це почуття. Повага видавництву за якісний папір та наповнення. Я в захваті!

«Захар Беркут» не лише показує відчайдушну боротьбу простих людей за свою землю, а й наголошує на важливості єдності та колективних зусиль у боротьбі за спільну мету. Захар – це не просто фізичний герой, а й моральний стрижень свого народу, що є втіленням відданості, честі та справедливості. Його мудрість та рішучість надихають, а відчуття морального вибору, що стоїть перед ним, робить його ще більш значущим персонажем.

Іван Франко вміло використовує опис природи для створення вражаючої атмосфери. Гори, ліс, суворі карпатські пейзажі стають не лише фоном, а й символами стійкості та боротьби. Єдине, що підняті питання моральності та вибору можуть бути складними для сприйняття, особливо для молодших читачів, які тільки знайомляться з такими етичними дилемами. Тому книга не дуже є доречною у 6-7 класі шкільної програми з української літератури. Та все ж це класика української літератури, яка викликає гордість за власний народ і надихає на боротьбу за справедливість.

Це історія про силу громади, боротьбу за свободу і справжню відданість своїй землі. 🏔️⚔️ Монголи наступають, але мешканці Тухлі не здаються. Захар Беркут – мудрий ватажок, який знає: сила не лише у мечах, а й у єдності народу. 📜🔥
Роман захоплює духом боротьби та патріотизму. Читається легко й мотивує цінувати свою історію.

Захоплююсь вмінням Івана Франка оживляти персонажів. Тут кожне слово на своєму місці, а діалоги справжні, майстерно написані. Адвокат Рафалович майже відразу завоював мою симпатію, натомість Стальського хочеться прибити з перших сторінок знайомства. Віриш кожному слову, мимоволі проймаєшся емпатією до героїв і розумієш їх.

Події розвиваються в невеличкому галицькому містечку, куди Євген Рафалович приїхав працювати народним захисником. Молодий хлопець глибоко здивований кількістю тієї злоби і жовчі, якою плюються один на одного високопосадовці міста. Непокоячись, що це болото затягне і його самого, герой вирішує менше стикатися з товариством і «витворити довкола себе иньший світ, иньше товариство, хоч би се мали бути прості передміщане та селяне», розпочати просвітну роботу, а далі політичну організацію в повіті. Однак майже одразу він стикається з опором системи, купою перепон і недовірою тих, кого приїхав захищати. Тут він також зустрічає кохання своєї молодості — Регіну, яка, як виявилось, вийшла заміж за Стальського і вже 10 років страждає через це. Законний чоловік не просто погано ставиться до своєї дружини, а мордує її повільно й холодно, як того нещасного кота, упиваючись її страхом. І як ж важко Євгену спостерігати за цим, не маючи можливості допомогти тій, кого кохав понад усе на світі.

У книзі, зокрема, гостро піднімається болюче питання місця євреїв, змушених покинути батьківщину й переїхати до інших країн, асимілюватись і служити сильнішому. Однак все одно вони скрізь почуваються чужими. Цю сюжетну лінію очолює Ваґман — Жид, про якого всі довкола говорять тільки погане (що він лихвар і пʼявка повітова, і краще взагалі з ним не знатись). Однак уже до кінця книги цей персонаж стає цілком зрозумілим і викликає лише глибоку повагу. І все було б добре, якби на розкритті цього персонажу оповідь закінчилась, але не судилось.

Дуже прикро, що перехрестились стежки всіх героїв на лихо. Ніяк не могла позбутись думки «чи могло все статись інакше?» Мотрошно і дуже сумно, прям як у житті.

Вердикт такий: «Перехресні стежки» — це однозначно перлина української літератури. Кожну сторінку читала вдумливо й зосереджено, намагаючись не пропустити жодний прихований символ. І хоча Іван Франко не отримав Нобелівську премію, бо не дожив до ухвали комітету (і тут не судилось), але, на моє переконання, він заслуговує на всі відзнаки світу.
Обовʼязково прочитаю ще раз, це дійсно витвір мистецтва.

«Не треба чекати, аж хтось дасть почин, аж усе те буде готове, мов машина, яку аж в повній зброї можна пустити в рух. Кожда хвиля, кожде місце добре для почину; кождий нехай починає сам від себе, в своїм крузї, в межах своєї здібности і компетенциї. Коли б тілько думка була одна, бажання однолите, бажаннє служити народові, а цїлість певно зложить ся сама собою»

На вигляд смачна,колір,тиснення,закладка,тонка хрустка бумага.Зміст неперевершений.

Чудова книга, наповнена поезією про любов, на всі смаки. Така гарна, що милує око. Видання якісне. Книга допомагає ознайомитися з українською літературою краще. Хороший подарунок для людини, яка захоплюється поезією.

Отримала цю книгу в подарунок, коли її неможливо було вполювати. Такі різні і такі прекрасні вірші наших авторів. Є про що подумати, посміятись тапоплакати. Чудова книга як на подарунок, так і у власну бібліотеку.

Неймовірна книга. Скільки кохання на її сторінках. Так романтично, що я прочитала вже двічі!
Це ідеальна книга для будь-якого настрою, з нею можна дійсно відпочити, не треба слідкувати за сюжетом, просто і щиро насолоджуватись. Вона може стати прикрасою бібліотеки і прекрасним романтичним подарунком.
Щиро вдячна Івану Малковичу за таку прекрасну антологію.

"Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання" — це збірка, яка зачіпає найглибші струни душі, наповнюючи серце одночасно болем і красою. Кожен вірш у цій антології — це не просто слова, це емоції, переживання, пристрасті, які живуть у кожному з нас, і які знаходять свій відгук у найтонших куточках серця.

Я була вражена тим, як українські поети змогли втілити в своїх рядках всю складність і багатогранність кохання. Це не лише емоції від зустрічі з коханою людиною, але й сум, розлука, невиправдані надії, що залишають по собі біль. Поезія, яку зібрано в цій антології, вражає своєю щирістю і глибиною. Вірші — це справжні твори мистецтва, де кожне слово, кожен образ продовжує звучати в душі ще довго після того, як ти закриваєш книгу.

Читати "Так ніхто не кохав" — це немов поринути у саму сутність кохання, відчути його смак, його біль і його світло. І хоча кожен поет вкладає в свої слова частину себе, у кожному з цих віршів я знаходила відгук своїх власних почуттів. Тут є все — від ніжності та захоплення до розчарування і туги. Це не просто антологія, це справжній емоційний калейдоскоп, який розкривається перед тобою в найрізноманітніших відтінках.

Ця книга стала для мене не просто читанням, а цілим досвідом. Вона нагадала мені про те, як важливо цінувати кохання в усіх його формах — як у моменті щастя, так і у хвилини гіркоти. І хоча слова поетів часто звучать як болючі спогади, вони вчать нас любити глибше і щиріше, не боячись відкривати своє серце.

"Так ніхто не кохав" — це вірші, які не просто читаються, а відчуваються. Це емоційна подорож через усі відтінки кохання, яка залишає у душі теплий слід і дарує відчуття того, що ти не один у своїх почуттях.

Чудова книга! Всім батькам раджу для прочитання своїм діткам. Книга читається дуже легко, але дуже повчальна для маленьких школяриків, які не хочуть вчитись. Низький уклін видавництву А-ба-ба-га-ла-ма-га за ілюстрації, відчуття ніби не книгу читаєш, а дивишся мультфільм, що додатково заохочує дітлахів до прочитання!

Дивуюсь сама з себе, бо раптом зрозуміла, що Іван Франко цілком може бути серед кращих авторів-класиків у моєму особистому топі. Чому це мене дивує? Бо в дорослому віці, виявляється, тексти великого каменяра сприймаються інакше. Я перечитала "Захар Беркут" – і мені сподобалось. І зовсім не заважали діалектизм, текст читався легко. Трохи мені не "зайшла" гіперболізація деяких вчинків і дій героїв, але це не впливає на загальне враження. Здивував образ Мирослави — на той час вона постає розумною, сміливою і впевненою дівчиною, рівною з усіма — що не менш важливо. Повість просякнута ще язичницькими віруваннями та міфами — це дуже відчувається і додає атмосфери особливої. Але лише той факт, що події відбуваються в горах — і більше ні слова.

Роблю висновки, що варто перечитувати часом навіть те, що раніше здавалось нечитабельним.

Фантастична збірка Івана Яковича Франка про актуальне й донині: кохання, відчай, розчарування, страждання та віру в краще. А також — про торгівлю людьми, проституцію, азартні ігри 🤫

Тому влаштовуйтесь зручніше та поринайте у атмосферний тогочасний Львів і знайомтесь з героями талановитого письменника 🍂