Якщо чесно, зазвичай мені не дуже подобаються книжки з такою тематикою (татари, війна…). Але тут Іван Франко мене вразив! Кохання Максима та Мирослави - це було дуже мило) Так-званий троп «заборонене кохання», адже він - син старости громади, а вона - донька боярина, який вважає Максима «селюком». Однак це не заважає їхнім почуттям. Захар Беркут - мудрий староста. Кожне його рішення та дія мудрі і виважені. Кінцівка це просто 💔 Чому буквально всі помирають??? Однак, це беззаперечно 10/10 і одна з улюблених українських класичних книг.

Надзвичайно потужна та патріотична повість, яка сьогодні звучить актуально як ніколи. Мене глибоко вразила історія про мужню тухольську громаду, яка об'єдналася перед обличчям величезної монгольської навали. Образ старого Захара Беркута є втіленням мудрості та незламності, а його слова про те, що сила народу — в єдності, пробирають до сиротів. Це книга про справжню свободу, любов до рідної землі та самопожертву, яка змушує пишатися своїм корінням.

Захоплена історією та оформленням книги. Це справжні скарб!

Дуже крутий подарунок! Чоловіку сподобалось. Мені також 💘

Класика, яка в оформленні від "Ще одну сторінку" виглядає сучасно та стильно. Дуже подобається мінімалістичний дизайн серії. Це той випадок, коли знайомий зі школи твір хочеться перечитати просто через те, як приємно тримати книгу в руках. Якісне видання для справжніх естетів.

Мені пощастило прочитати "Великодню класику"! Не буду першою, але висловлю захоплення від дизайну обкладинки, який розробила Лада Касьяненко?! До речі, яйце, якщо потерти і досі ароматне??. Тепер щодо змісту - приємно вразив. І це ще одна Велика Подяка колективу науковців, що працювали над антологією! Найперше, - вірші ?! Підібрані зі смаком і любов'ю до України й українського❤️. Це і мій улюблений "На Великдень на соломі..." Тараса Шевченка - напівдитячий та напівжартівливий. Більшість віршів обов'язково містять у сюжеті одвічні Великодні символи - Паска, Крашанка (Писанка), Хрест. Але іноді автори віршів для надання більшої урочистості та ефекту піднесення додають образ дзвонів, як у Б.-І. Антонича: "Дзвони грають шовково, осяйно, бароково..." Щодо прозових творів українських письменників ХVIII-XX ст., треба зазначити, що більшість з них розповідають про події або напередодні, або під час свята Великодня. Автори намагалися через оповідачів передати всю красу Великодня і водночас важку, кропітку працю у підготовці до свята. Мабуть, це йде від наших пращурів, які з такою теплотою передавали наступним поколінням любов і шану до традицій. Моя прабабця вважала Великдень найголовнішим святом! Окремо хочу зазначити ще тему святкування на чужині, у неволі (твори М. Чернявського, П. Феденка). Наскільки щемко і важко давалися українцям Великодні поза Батьківщиною ?. Тому особливо Актуально зараз, під час повномасштабної Війни, звучать слова М. Чернявського: "Тяжко бути в таку ніч (мається на увазі, напередодні Великодня) десь далеко від рідного краю, від сім'ї і, блукаючи між чужими людьми, прислухаючись до чужої радості, ловити слухом чужий сміх, в серці точити, капля по краплі, гірку отруту самотини". Тож, прочитавши антологію, раджу її як дітям, так і дорослим! Ви не лише познайомитися із малознаними творами про Великдень, а й відчуєте на Смак всю Велич і Красу цього українського традиційного свята! Оцінка 10 з 10!

Одна з найгірших книг шкільної літератури. Ці довжелезні нецікаві описи неможливо читати.

Попри те, що я закінчувала філологічний факультет (українська мова і література), я не дуже любила Франка і його творчість. Розуміла, що чоловік був генієм, бо 50 томів праць (і це ще не всі) — це потужно. Але його література мене бісила, бо її було забагато. І от через 2 роки після закінчення університету, я вирішила прочитати його «Лель і Полель», який дуже хвалив Ростилав Семків. Я очікувала важкої мови, наповненої філософськими роздумами на 105 сторінок. Але ні. Мова оповіді проста, легко читалась. Роздуми на 1-2 сторінки були, але вони не змушували мене заснути, а розкривали геополітичну ситуацію абощо (хіба от опис природи з села на 2 сторінки, трохи забагато…). У сюжеті — два брати, які ніколи не розлучались. У них було складне дитинство, але один випадок все виправляє і вони стають слугами свого народу — вивчаються, працюють юристом та редактором. Присвячують все своє життя допомозі українському селянству. В історії гарно показано стан українського суспільства в Австро-Угорській Імперії у часи після скасування кріпацтва. З цього боку цей твір теж було цікаво читати. Окремо мені сподобалось читати про львівські вулиці, і розуміти, що теж гуляю ними часом. Тому якщо хочете почати знайомство з Франком — ця книга чудово до цього підійде.