«Сім’я з горішнього поверху» залишила по собі приємне враження. Книга читається легко, сюжет затягує поступово, без різких стрибків, але з постійним відчуттям напруги. Особливо сподобалося, як авторка...читати далі →
Історія місцями важка, місцями змушує відчувати безвихідь головних героїв. Безпорадність, ніби нуртує по венах. Спочатку взагалі важко розібрати про кого розповідь у перших розділах. Мені сподобалось,...читати далі →
Щойно видавництво РМ оголосили про вихід трилера Ліси Джуелл «Сімʼя з горішнього поверху», я зрозуміла, що хочу його прочитати. Прочитала за один день і зрозуміла, що давно мене так емоційно не висн...читати далі →
авторка знову робить те, що вміє найкраще, бере звичайну, на перший погляд, сім’ю, відкриває двері їхнього дому і показує прірву, яка ховається за ідеальною картинкою. історія, що починається з відчу...читати далі →
Це було сууупер! Я була впевнена, що це буде типовий сімейний трилер. Чоловік убив дружину або коханець убив чоловіка, щось у цьому дусі. Анотацію я не читала взагалі 🙂 І коли історія почала розгорт...читати далі →
Невдовзі після свого двадцять п’ятого дня народження Ліббі Джонс повертається з роботи додому й знаходить лист, на який чекала все життя. Розпечатуючи конверт, вона думає про одне: «Нарешті я довідаюся, хто я така».
Незабаром дівчина дізнається не лише те, ким були її біологічні батьки, а й те, що вона — єдина спадкоємиця їхнього покинутого маєтку на березі Темзи у фешенебельному лондонському районі Челсі. Життя Ліббі ось-ось перевернеться з ніг на голову. Але вона не знає, що й інші теж чекали на цей день і їхня зустріч невідворотна.
Двадцять п’ять років тому поліція отримала повідомлення про дитячий плач на Чейн-Вок, 16. Прибувши за викликом, поліціянти виявили здорове десятимісячне немовля, яке щасливо воркотало в колисці в спальні. Унизу, на кухні, лежали три мерці, одягнуті в чорне, а поруч — квапливо нашкрябана записка. Четверо дітей, що, як повідомляли медіа, мешкали на Чейн-Вок, зникли.
Котолог
