Ліса Джуелл

У центрі сюжету – дві жінки. Перша – Алікс, успішна блогерка, любляча мати та дружина, справжня інстаграм-діва (хоча у неї всього 8 тисяч підписників). Вона записує подкасти з жінками, які пережили травми й змогли змінити своє життя, надихаючи інших. Алікс пишається тим, що робить, і здається сильною та впевненою. Друга героїня – Джозі. Її життя зовсім інше: старший чоловік, дивна молодша донька, старша дитина взагалі зникла з її горизонту. Жодної реалізації поза материнством – і це її гнітить. Джозі заздрить Алікс, буквально захоплюється нею і мріє про подібне життя. Поки не дізнається про неї більше. І тоді виявляється, що таємниць у Джозі ще більше… З кожною сторінкою Алікс, яка вирішила записати подкаст про Джозі, відкриває нові тривожні подробиці. І поступово стає зрозуміло: у кожної з них є темні сторони. Мені ця історія сподобалася: динамічна, з постійними відкриттями, які тримають у напрузі. Через саму назву книги весь час здається, що хтось бреше, і наприкінці все виявиться зовсім не так, як ми думали. Це трохи збиває з пантелику – ти постійно насторожі й нікому не віриш. Можливо, саме тому я трохи знизила оцінку. Та загалом це дуже непогана гостросюжетна проза з глибокими темами. Тут порушуються питання педофілії, аб’юзу й насильства в сім’ї, алкогольної та наркотичної залежності, складних стосунків між чоловіком і дружиною. Це той випадок, коли навіть відкинувши інтригу й темряву, все одно є над чим замислитися. Окремий плюс – візуалізація у форматі true crime подкасту на Netflix. Під час читання я прямо бачила ці кадри у голові! Рекомендую всім, хто любить трилери й напружені драми про таємниці, подвійні життя та темний бік людських стосунків.

Анонім

🎭 Ніщо з цього не правда • Ліса Джуелл • 336 ст • 22.07- 23.07.2024 • Психологічний трилер • Цікавий, динамічний, психологічний трилер, що легко та захопливо читався. • У центрі сюжету дві жінки, що народились в один день, одна з яких іменита подкастерка, інша ж має химерну історію за плечима, котру хоче повідати світові, аби розпочати нове життя. • Протягом прочитання мені здавалось, що я божеволію з кожною сторінкою, купу бридких та дивних моментів викликали змішані емоції, від яких очі лізли на лоба. • Хотіла б відмітити подекуди тригерні теми, зокрема: домашнє насилля, психічно нестабільні персонажі, насилля над дітьми, частково присутня дрібка педофілії. Якщо на початку я думала, що психіатр потрібен їм, то під кінець він уже був потрібен мені😂 • Загалом мені сподобалось, напружений та динамічний сюжет захопив з перших сторінок і не відпускав до самого кінця. Проте кінцівка трішки не дотягнула, та гнітюча атмосфера натякала на щось більше, проте завершилось все доволі логічно. • Моя оцінка: 9/10

Анонім

Усі ми думаємо, що ми нещасні, до тих пір, поки не стається те, що змушує нас молитися про повернення до «нещастя» минулого. Для мене це перша книга у жанрі гостросюжетної прози/трилер. Я не мала жодних очікувань від книги, саме тому, те, що у ній відбувалось, викликало у мене найрізноманітніші емоції та відчуття: від страху і відрази до невіри та співчуття. Дві жінки, які народились в одному місці і в той самий час, зустрілись і вирішили використати одна одну для вирішення власних внутрішніх конфліктів. Записуючи подкаст, обидві жінки тісно переплітають свої життя. Джозі буквально стала втіленням мого найгіршого кошмару, а Алікс - черговим підтвердженням того, що британці ладні померти, але до кінця будуть ввічливими і безвідмовними. У процесі читання в мене виникало дуже багато питань до Алікс і я не розуміла цього божевілля, яке вона організувала навколо себе. Тобто ось до чого доводить нудьга і невизначеність? Також дуже неоднозначними персонажами виявились інші члени сімʼї Джозі: її чоловік та діти. У них були взаємно токсичні стосунки, тому якась частина правди і є в словах самої жінки. Я не змогла прочитати цю історію залпом, а розтягнула аж на тиждень, бо від деяких розділів мені треба було трохи відійти. Що вже казати про те, що мені навіть снилися сни, побудовані на сюжеті цієї книги 🙄 Ось така я чутлива, тому, напевно, раніше і не бралась за подібну літературу. Висновок такий: якщо і буду читати такі роботи, то дуже рідко 👀 Книга явно має відкритий фінал, жоден з оповідачів не є надійним, але все-таки мені було шкода Алікс.

Анонім