Місто

Книга являє собою зібрання і спроби трактування й наукового обгрунтування восьми оповідок, що складають так званий "легендарний цикл". Ті 8 історій переказуються тисячоліттями. Ніхто вже достеменно не знає, кому належало їх авторство, як і не розуміє точних сенсів, закладених у них. "Це оповідки, які Пси розповідають, коли яскраво розгорається полум’я, а з півночі налітають холодні вітри. Коли кожна сім'я збирається навколо вогнища, цуценята мовчки слухають, а тоді засипають запитаннями." - що таке 'Людина', 'місто', 'війна'? Запитання так і залишаються без відповідей…

Справа у тому, що планета тепер перебуває у владі цивілізації Псів, яким чужі і дивні людські поняття, використані в оповідках. Більше того, сам факт існування людини в минулі віки поставлений під питання і радше трактується як щось геть міфічне, як чиста вигадка. Кожній оповідці передують зауваги, які проводять аналіз і оцінку викладених у ній подій і явищ. З самих же оповідок ми окремими штрихами поволі отримуємо розуміння того, що ж трапилось з людською цивілізацією і як Земля опинилась під владою Псів.

Кожна з оповідок відділена від іншої певним часовим проміжком: між ними минає кілька років, десятиліть, століть чи навіть тисячоліть. Найважливішу роль поміж іншими постатями легенди відіграє родина Вебстерів, представники різних поколінь якої так чи інакше причетні до усіх згаданих подій та того, що трапилось з людством. Власне, через Вебстерів в основному і показуються головні етапи еволюції людства майбутнього (а ще через їхнього сімейного робота Дженкінса, котрий також вважає себе одним з Вебстерів).

Це найбільш філософська книга Сімака з прочитаних мною. І підняті тут цілком прагматичні і надзвичайно важливі питання: прогрес vs регрес, сенс життя і смерті, призначення, свобода, незалежність...

Чого насправді хоче людина? Яка мета окремо взятого людського життя зокрема і всього людства загалом? Чи задовольнить науковий і технологічний прогрес усі потреби? Чи зробить він усіх щасливими і чи не матиме радше негативних наслідків в довгостроковій перспективі?

Власний дім, велика ділянка землі, гвинтокрил для подорожей в будь-яку точку планети - це і є мрія? Задоволення всіх потреб і відсутність необхідності тяжко й наполегливо працювати для досягнення всього цього (адже роботи виконують навіть найменші забаганки), можливість віртуально перенестись куди завгодно (нема потреби навіть покидати будинок) чи подорожувати на інші планети - вже ближче до мети? А як щодо виходу за межі Сонячної системи, колонізації інших планет, подорожей до інших зірок, контактів з позаземними цивілізаціями і можливість перевтілитись в яку завгодно форму життя? А якби знайшлося десь у Всесвіті місце, яке абсолютно небезпідставно можна було б назвати раєм і яке б дарувало майже що безсмертя - чи це нарешті задовольнило б запити усіх представників людства? Чи все ж таки ще недостатньо для повного щастя?

А може, прогрес в звичному розумінні людині взагалі не потрібен? Може, безмежне щастя й добробут - взагалі не те, чого людство насправді хоче? Може, шлях значно важливіший за мету, якщо остання постійно змінюється і ще більше віддаляється?

Мрії завжди вели людство вперед, до нових досягнень, до нових горизонтів. Але прогрес неминуче веде до ностальгії, до жалю (хай навіть суто суб'єктивного) за втраченим минулим. До жалю принаймні частковим, принаймні за чимось конкретним... Та якщо мрії зникають, бо вже годі вигадати щось привабливіше за те, що вже досягнуто, тоді втрачається ціль і мета, втрачається інтерес до життя. Погляд звертається до минулого, шукаючи там розради…

А що як людство яким воно - лише перехідний етап до якогось іншого, кращого існування? Якщо б поряд виник новий вид людей, значно досконаліших, чи змирилася б з існуванням цих 'мутантів' решта традиційного людства? А якщо Homo Sapiens - взагалі тупикова гілка еволюції, помилка природи? Якщо ми випадково отримали статус володаря планети і позбавили можливостей розвитку інші види чи форми життя, що могли б без людства виникнути чи, ймовірно, вже давно існують поруч з нами? Чи, може, раніше чи пізніше будь-яка цивілізація приречена на занепад? Стільки питань… стільки думок…

Це не легке читання, точно не для розваги. Але книга дуже цікава і варта уваги.