«У затінку дівчат у цвіті» — другий роман циклу «У пошуках втраченого часу», уперше опублікований у Франції 1919 року й відзначений Гонкурівською премією. У цьому творі автор заглиблюється в теми кохання, пам’яті та соціальної динаміки в контексті життя французького суспільства. Оповідь зосереджено навколо досвіду й роздумів молодого героя в підлітковому віці, коли він налагоджує стосунки з різними персонажами. Перші зустрічі, перша дружба, перше кохання... Уважаючи, що він іще на порозі життя, п’ятнадцятирічний оповідач раптом відчуває біль, завданий усвідомленням законів часу. Це етап переходу від дитинства до дорослості, де на шляху від мрії до реальності часто виникають і зникають міражі. Описуючи почуття й роздуми свого героя, М. Пруст розкриває поєднання найзворушливішого ліризму кохання та найглибших екзистенційних страждань особистості.