Гра в бісер

Унікальна філософська книга, досить важко читається, змушує думати.

Мої стосунки з класикою непрості. Загалом ми ігноримо одне одного, проте не втрачаємо надії знайти хоч щось між нами спільне. І ось ці пошуки цього разу привели мене до "Гри в бісер".

Зазначу, що з Гессе віднедавна я вже знайома. Його "Деміан" та "Сіддхартха" зайшли прекрасно: в міру плавні оповіді, напівмістичні та по-філософськи зарозумілі прочитались на одному диханні. Не хотілось оминати "Гру в бісер", головний набуток німецького автора. Тож...

Гра в бісер - досконалий синтез науки, мистецтва, релігії, що існує в межах ідилічного осередку псевдодержави Касталії.
Будучи оазисом для духовного зростання, а також образом ідеальної країни, Касталія водночас приречена на крах, адже замкнена і концентрована в самій собі.
Її функціонування обмежується матеріальним зовнішнім світом, світським життям мирян, за рахунок праці яких по суті Касталія і тримається.

З цього окреслюються основні ідеї роману - 👉 показати взаємозалежність матеріального та духовного, 👉 спростувати можливість їх окремішньості і 👉 довести думку, що наука, мистецтво і релігія лиш тоді мають сенс, коли синтезуюються на користь зовнішнього світу.

Окрім того, у творі багато й інших мотивів:
▪️Минучість буття, яка сама собою є неминучою.
▪️Знання - не самоціль, а лише інструмент.
Мудрість - не результат, а постійний шлях.
▪️Влада не дарує свободи, а навпаки, вимагає ще більшої строгості і дисципліни до себе.
▪️В релігіях та вченнях немає смислу, якщо вони не служать всезагальному благу, а лише самі собі.

Загалом роман непоганий, проникливий, знову ж таки по-гессівськи медитативний і філософський.
Та чи захочеться мені колись знов зіграти в бісер? Навряд. Хоча цитати переглядатиму - вічноістинні вони тут, всеохопні:

💬 "Істину треба пережити, а не викласти"

💬 "Божественне в тобі, а не в уявленнях і книжках"

💬 "Кожен подальший ступінь - це не крок до волі, а новий обов'язок. Чим більша влада, тим суворіша служба. Чим сильніша особистість, тим неприпустиміша сваволя"

💬 "Німі слова пручалися, як міми,
Летіло все в стрімкому монтажі -
Невічних істин вічні видозміни,
Старих пустель новітні міражі"