"Ми не знали, що можна так сильно любити Батьківщину, поки в нас не спробували її забрати." ?Історія чотирьох поколінь однієї родини, яка охоплює майже століття: 1928 - 2023 роки. І як же ж я була в...читати далі →
Це родинна сага чотирьох поколінь жінок одного роду крізь історію України. Розповідь починається з 1928 року, коли в родині Домбровських народжується третя дитина — донька Гандзя.. У дівчини попереду ...читати далі →
Це сага про життя чотирьох поколінь жінок у період 1928-2023 років, заснована на історичних і біографічних подіях. Саги я обожнюю і ця не стала винятком, вона закарбувалася в моєму серці, читаючи її с...читати далі →
Це було на мільйон відсотків моє читання! Жіночий рід йде зі мною все моє життя! Це потужний і сильний твір! Книга про щастя взаємодії та взаємопідтримки матері доні та бабусі! Книга про душевний зати...читати далі →
Хоч мені і сподобався стиль написання авторки, та сюжет в книзі відсутній так само як і драматургія. Більше схоже було на те, що розповідають в селах за столом про когось з родичів чи власну молодість...читати далі →
Книга про те як не втрачати людяність. Гарна, щемлива історія.
Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.
Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.
Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.
Котолог
