Єва Лотоцька

Це моє перше знайомство з автором і її перша прозова книга. Між іншим "Параноя.ua" була високо оцінена журі Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози на кращу книгу року "Крилатий лев" і стала переможцем у 2017 році.

Не люблю кліше, але без них нікуди. Більша частина книги схожа на типовий сучукрліт, де багато любовних перепитій🤷‍♀️.

Дві львівські дами і кожна зі своїми любовними драмами.

Дзвінка - вдова з донькою. У спробах налагодити життя стає коханкою. Не легкий для неї вибір, але почуття сильніше за провину. Стосунки з обранцем палкі, але не довірливі. Фінал банальний та кармічний.

Леська - модельєр. Мріє прославитися. З великим коханням не склалося тому короткотривалі стосунки її фішка. Фінал болючий та феєричний. Схоже на трагізм кінематографії, коли повний бокал шардоне падає на підлогу у заповільненій зйомці - друзки скла, розхлюпнуті та розлиті краплі вина ( не питайте чому, але саме таке порівняння крутиться в голові🙄).

Фінал любощів один, а от книги зовсім інший. Останній епізод повністю змінює уявлення про книгу. Тут уже забуваєш про кліше, сидиш у шоці і думаєш - ну це таки круто, такого я не очікувала.

Книга читається дуже швидко. Рекомендувати можу тим, хто любить різні літературні експеременти, трагічні любовні романи ( де вздохів та проблем більше, ніж потрібно) та любителям неочікуваного фіналу.