ОДРАЗУ ПОПЕРЕДЖАЮ: вибачте ті, хто є фанатом цієї історії!
💫«Життя — це шлях в один кінець, і дороги назад немає.»
Коли тебе все життя вважають білою і пухнастою, на перший погляд може здатися, що ти така і є. Але бісики, які бігають в очах і голові, говорять про зовсім інше. І коли ти вириваєшся з рамок «чудової дівчинки» відчуваєш свободу, бо насправді ти «погана дівчинка». Але що з цього вийде?
🖤«Речі, які неможливо замінити, єдине, що має цінність у житті.»
Колись давно я почала читати цей цикл і захотіла його забути😅 , але вирішила дати йому шанс, бо подумала, що українською, можливо, він інакше мені відкриється. Ну, загалом, враження краще ніж роки тому, але…
🌗«Коли твої вороги не знають твоїх меж, вони не випробовують їх.»
Ну, що ж, плюси:
⚡️напруга. О, вона відчувається і тримає твою увагу до кінця. Хоча я читала вже цю історію, але цікавість була весь час. І ще така постійно: що ж трапилося 3 роки тому?
🔥динаміка. Ну, насправді вона тут шалена. Все відбувається у тому темпі в якому має відбуватися. І немає цього «мені нудно, бо затягнуто».
💫сюжетна лінія. Вона є і доволі цікава, трохи закручена, що вже добре.
🔥спайсі сцени. Це те, що не віднімеш у Дуглас. Їх вона вміє прописувати майстерно, що відчувається те полумʼя.
🌔«Усе, що тобі слід знати — це те, що ти не зможеш відступити.»
А тепер мінуси:
🌙тупість героїв на кожному кроці просто
🔥любовна лінія. Окрім сексуального потягу я почуттів не побачила. Не повірила я, що там є кохання.
🌙Майкл + його світа. Жорстокі й тупеньки діти, які себе вважали неймовірними чоловіками, але вони такими не були. Дружба? Брати? Щось є, але не те, про що вони постійно кричали.
🔥Ріка. Ох, дайте мені сил. Настільки бісячу героїню я давно не зустрічала. Тут вона смілива і не буде програвати комусь, а тут вона знаючи на що пішла починає плакати, бо «хоче до мами»🫠
Загалом в історії є цікаві моменти, навіть важливі теми: стосунки батьків і дітей, дитячі травми, знущання і т.п. Але більша частина — це просто тупість. Та кажуть, що друга набагато краща, тому даю ще один шанс цьому циклу.
#krisbaobooks
Це був мій перший дарк романс, і мені сподобалося! Це було саме те, чого я хотіла та очікувала. Книга дуже емоційна, гаряча, напружена та тригерна. Я була готова до всього, що тут може статися. Але навіть думала, що буде гірше та жахливіше😂
Я дуже люблю книги з емоційними гойдалками та персонажами, які не вміють говорити словами через рот, — це мій гілті плеже. І ця книга — якраз саме те😁
Усі персонажі гарно прописані, харизматичні, оригінальні. Вони всі чіпляють і викликають емоції: як позитивні, так і негативні. І це дійсно круто! Авторка змогла прописати їх так, щоб не залишити нікого байдужими та холодними.
Я не можу рекомендувати цю книгу всім, бо дарк романс не для всіх. Але якщо ви готові до всіх тригерів, тоді звісно, я більш ніж рекомендую!😁😈
Після читання Панк 57 я була позитивно налаштована до Дуглас і звичайно ж взяла читати серію «Ніч диявола». Тим паче обіцяли дарк романи, а я намагаюсь зрозуміти, чи подобається мені таке, чи ні.
Якщо чесно, то дарк романа я тут так і не знайшла. Так, Вершники трохи відбиті, але не максимально і все ж мають якісь рамки (окрім Деймона, він прям найбільш цікавий персонаж)
Ще ловила себе на думці,що читати глави про старшу школу було цікавіше,ніж про сучасні роки, чи то я ловила флешбеки до Панка, чи то дійсно я б у Дуглас читала щось про старшокласників з більшою цікавістю.
Сюжет рухався доволі жваво і книга прочиталась на одному диханні, не дивлячись на обʼєм. Тут і сцени гарячі, і трохи трилеру, і пригоди і доволі напружені моменти, сумувати нема коли. Однозначно продовжу читати далі
