Пенелопа Дуглас

Одна з моїх улюблених книг. Не дарк роман, скоріше булі, але теж ні.
Вам не сподобається любовний інтерес на 90%, але повірте, далі книги краще і чоловіки теж
Оповідь від двох персонажів, які тут головні — Майкл і Ріка. Також, події описуються в двох часових лініях, на "зараз" і роками до цього
Розкриття психологічних проблем, особливо гіперопіка і контроль та те, як воно сказується на людині
Нема хороших і поганих персонажів, скоріше сіра мораль, але не з усіма
Вайби слешерів, де антагоністи і масках, про це авторка прямо вказує і є багато посилань на фільми Крик.
Книга затягує, важко відірватись від прочитання
Кінець, по класиці, пані Дуглас робить слабеньким, все занадто швидко відбувається
До листу тригерів варто додати знущання над тваринами, зверніть на це увагу

Якщо чесно, я не знала, чого чекати від другої частини «Диявольської ночі», бо після першої книги було відчуття, що історія могла б і завершитися. Але «Схованка» виявилася зовсім іншою – повільнішою, більш напруженою і навіть глибшою у плані емоцій.

Центральний герой – Кай Морі – мені сподобався ще в першій частині, тож я була рада побачити історію саме про нього. Він ніби найспокійніший і найраціональніший серед усіх «Всадників», але в цій книзі розкривається з нового боку. А Бенкс… У мене змішані почуття до неї. Вона сильна, цікава, та іноді її вчинки злили – типу, чого ти сама собі ускладнюєш життя?

Щодо сюжету – він більш розмірений, ніж у «Зіпсований», але це не робить книгу нудною. Просто замість постійного екшену тут більше психологічної напруги, і особливо це відчувається через флешбеки з минулого Деймона. Ось він реально несподівано став цікавішим, і я тепер думаю, що наступна частина про нього може бути ще потужнішою.

Якщо порівнювати з першою книгою, то «Схованка» більш емоційно напружена. Атмосфера моторошна, постійне відчуття небезпеки, а ще ці всі ігри з таємницями… Це додає кайфу.

Загалом книга сподобалася. Зараз Кай Морі мій улюблений вершник. Якщо любите темні історії з таємницями та складними персонажами – точно варто читати.

самий суперечливий персонаж, суцільний червоний прапорець найбільше полюбився мені серед усіх вершників. дуже емоційна книга, просто тайфун!

Сподобався сюжет і атмосфера американського молодіжного фільму про старшу школу. Але набридала частота спайсі сцен, які просто були недоречні в ті моменти. Але то таке, на любителя 😜 взагалі думаю, що була б непогана екранізація цієї книги. Також в останніх розділах згадуються раптом якісь герої, мабуть, з інших книг

Ця книга затягує з перших сторінок. Вона про темну пристрасть, контроль і тонку межу між коханням та ненавистю. Я очікувала просто роман з елементами трилера, але отримала щось значно більше — історію, яка тримає в напрузі до останньої сторінки.

Ріка – дівчина, яка завжди жила під чиїмось контролем. Вона сильніша, ніж здається на перший погляд, і хоче вибратися з клітки, в якій її тримали. Але втекти від минулого складніше, ніж вона думала. Майкл — герой, якого неможливо однозначно оцінити. Він жорсткий, іноді навіть жорстокий, але за цим ховається щось глибше. Його мотиви не такі прості, як здається спочатку, і це робить його цікавим персонажем.

Напруга між героями — це окрема історія. Вони тягнуться одне до одного, але водночас борються. Їхні стосунки не можна назвати здоровими, але саме це й додає книзі гостроти. Чи комфортно було це читати? Не завжди. Чи захопливо? Безумовно.

Книга точно не для тих, хто шукає легкий і милий роман. Це історія, яка змушує задуматися про владу у стосунках, межі допустимого та про те, наскільки минуле може впливати на теперішнє.

книга, яка затягла з перших сторінок і не відпускала до самого кінця. Історія, повна емоцій, пристрасті та конфліктів, захоплює і тримає увагу. Персонажі дуже цікаві.Це одна з тих книг, які залишають слід і хочеться перегорнути ще раз. Однозначно 10 з 10)

книга 3 з 10, яка мала потенціал, але не виправдала моїх очікувань. Історія почалася цікаво, але в процесі розвитку з’явилося багато кліше та передбачуваних моментів. Персонажі залишилися плоскими, і навіть емоційні моменти не змогли викликати глибокого відгуку. Я сподівалася на більше, зважаючи на популярність автора, але в підсумку це був досить розчаровуючий досвід

Кай Морі це чоловік який точно захопив серце не однієї читачки!

9 за те що мені було мало в книзі саме головного героя, можливо хтось розділяє мою думку🥲

Коли з суцільного 🚩з попередніх двох частин, знайомишся з іншою стороною Деймона!

Я не очікувала багато від цієї книги та здається вона найкраща з перших 3,5)

Очікую більше лише від Сутінки🔥

"Вимикач" Пенелопи Дуглас — це історія, що хапає за горло й не відпускає до останньої сторінки. Темна, провокаційна, наповнена болем, бажанням і небезпекою. Якщо тобі подобаються складні герої, де ніхто не є цілком добрим чи поганим, ця книга саме для тебе.

Деймон — той, кого всі вважають монстром. Він провів три роки у в’язниці через Вінтер і тепер повернувся, щоб забрати своє. Він не просто хоче помсти, він хоче знищити. Вінтер знала, що цей день настане, але втекти від нього неможливо. Тепер вона — його мішень, його винагорода, його вишенька на торті.

"Лише біль вимкне інший біль."

Це не просто роман. Це психологічна гра, у якій почуття — небезпечна зброя. Це історія про темряву, яка живе всередині кожного, про межу між ненавистю та пристрастю, про бажання, які неможливо придушити. Якщо ти готовий до чогось більшого, ніж просто любовна історія, то ця книга змусить тебе тремтіти від емоцій.

Хотіла я зробити спільний відгук з «Вимикачем», алееее мені настільки сподобалася ця малютка, що вирішила написати окремо.

Тут всього 112 сторінок, прочитала її за 40 хвилин, але для мене тут відкрилися стосунки Ріки та Майкла, тому що за ними я вже скучила. Майкла взагалі в 2 та 3 частині зробили незрозуміло ким, і здається, що Ріка тягне на собі всю їхню сімʼю.

Стає питання: Куди ж пропав Вілл? (Чекаємо вже 4 частину!!!)

За цю маленьку історію я нервувала більше ніж за попередні частини, тому я вважаю, що ця новела була потрібна.

Тут ще зʼявляються Міша з Раєн з «Панк 57»😍

Ой, я короче в захваті 💔

Я так довго її відкладала, тому що не люблю читати весь цикл за раз, але час прийшов.

Перша книга для мене все одно найулюбленіша, ті емоції ні схованка, ні вимикач не змогли перевершити. Але ця частина дуже класна. Для себе я Деймона все одно не виправдала, він все одно дурак, якому треба лікуватися, але Вінтер -💔💔

Я обожнюю книги, де автори можуть передати якісь вади людини, так, ніби то, ти проживаєш їх життя. І тут Пенелопі це вдалося на 1000%.

Сцени 18+. Тут є щось новеньке, що ми ще не читали в цьому циклі 🤭 я таке не люблю, але написано гарно.

Динаміка присутня, ближче до кінця вже зʼявляються розгадки від яких я була в шоці. Але і всю книгу було цікаво читати, бо не знаєш, що очікувати від героїв.

Єдине для мене в кожній книзі не зрозуміле перетворення із «поганих хлопців» до люблячих чоловіків за 0,001 секунду.

Для відносин, які відбуваються на папері — це прописано ідеально, для реального життя — ніколи і нізащо.