Пенелопа Дуглас

Книжка про американських підлітків, тому на початку в мене було враження, що дивлюсь американський серіал не найкращої якості. Пізніше зрозуміла, що це навмисно створений ефект, щоб показати життя головної героїні.

Що сподобалось: є трохи більше глибини та історії, ніж очікуєш від книги про тих, хто закінчує школу. Драма, психологія батьків і дітей, питання булінгу.

Але все ж якесь відчуття було весь час, що в Америці підлітки не такі. Якісь занадто показові чи що. Ідеальні. Головні герої такого віку у українських авторів мені набагато більш зрозумілі і близькі.

Нуууу, звичайне п*рн* чтиво, ажіотаж навколо якого викликають не вміння авторки будувати героїв, світи, конфлікти і нагальні питання, а фанатська база, яка вирує навколо цих книг, все більше затягуючи у свої тенета велику кількість нових, неспокушених читачів.
Як література — нуль.
Як експіріенс - 7\10, але сенсу читати такі книги більше не має. Прочитав одну, вважай, що прочитав усі.

Напевно в мене від цієї книги були надто великі очікування. Я дуже чекала історію про Вілла і щось вона не справила на мене таких яскравих емоцій як перші три — Зіпсований це знайомство і емоції були загострені, Схованка — вирішення кінцівки першої, історія Бекс ну і Кай😍, а Вимикач — це крінж😅
Як же мене бісила Еморі зі своєю не постійністю, режиму жертви і відношенням до Вілла. Він заслуговує на краще і за що Дуглас так з ним..

На 300 сторінці мене починало втягувати і потім пазлик почав складатись, а останні 150 ст тягнулися довго і стільки всього намішали.., хоча останній розділ читався в задоволення

"Вимикач" — це той випадок, коли ти розгортаєш книгу з думкою «ну, подивимось, чим мене здивують», а потім через кілька годин усвідомлюєш, що знову з головою поринув у світ Вершників, де романтика — з присмаком небезпеки, а симпатія до головного героя — морально сумнівна, але абсолютно неминуча🤭
~
Деймон — це втілення темного магнетизму. Маніпулятор, стратег, холоднокровний у своїх діях, але з палаючим нутром. Його характер — як мозаїка: зламані шматки, травми, незламна сила волі й вкрай переконливе бажання бути кращим... по-своєму. Спостерігати за його трансформацією — як стояти біля вулкану: страшно, гаряче, але відірватися неможливо.
Романтична лінія — це окрема емоційна американська гірка. Попри проблеми, Вітер сильна духом, з власним поглядом на світ (буквально й метафорично). Їхні з Демоном стосунки починаються як щось дуже токсичне — і це ще м’яко сказано. Але з кожною сторінкою напруга перетворюється на складну, незручну, але щиру емоційну близькість. І ти вже не впевнений, хто тут кого “вимикає”🤭
Окремий пункт — відверті сцени. Вони гарячі, іноді навіть провокативні, але завжди емоційно насичені. Це не просто "перчинка", а частина психологічної динаміки між героями — інтенсивної, складної й... такої, що змушує перегортати сторінки зі збентеженим "ого"😏

Другорядні персонажі — не просто тло. Кай, Майкл, Вілл — кожен із них має власну харизму й історію, яка вже знайома або ще попереду. Вони не просто з'являються, щоб щось сказати, — вони рухають сюжет, розкривають Деймона і змушують читача ще раз згадати, чому ми так любимо цю серію.
А сам сюжет? Як і в попередніх книгах насичений, непередбачуваний і з характерними для Дуглас поворотами, коли хочеться одночасно жбурнути книжку й обійняти її. Теми болючі, моменти непрості, але написано це так, що неможливо відірватися. А фінал — як достойна кульмінація бурхливої історії.
~
Будьте готові, що "Вимикач" — це не просто роман. Це емоційне випробування, яке залишає після себе запитання, трішки шрамів і бажання перечитати🖤

Ось так от книга про останнього вершника стала на друге місце в списку «улюблених» з цієї серії 😍 Хто б подумав, що історія про Вілла мені так сподобається.

Історії розгортаються в двох часових лініях. Спочатку мені було незрозуміло хто є хто, тому що зʼявляються нові персонажі, а також атмосфера «наші дні» для мене була трішки така, некомфортна, ще й дивлячись де відбувається це все.
Тому саме читати більше було класно про минуле.

Еморі😍 Мені дуже сподобалася. Але вона вже ж таки зламала Вілла в свій час.

Сцена в поїзді 🔥🔥🔥Пенелопа вміє першокласно описувати гарячі сцени, тут питань немає. Але й була сцена, яку я не розумію і таке не люблю🫣

Неможливо розтягувати книгу, бо тут події йдуть один за одним. Тільки думаєш, що вже все, авторка закручує так, що до такого не можна було додуматися. Я навіть просльозилась в двох моментах. На мене це не схоже😂

Сумно прощатися з цією серією, чекаємо тепер маленьку частину продовження і на цьому все🥺

🔖 «Лише біль вимкне інший біль»
«…біль у тілі притлумлює біль у голові. Це приємне відчуття, наче вимикач у мозку»

Хот🔥 історія, на рівні зі «Схованкою» 😏
Знову так багато таємниць і їх розкриття, особливо у фіналі 👌
Ворожість, дружба і прощення, страх, горе, кохання ❤️‍🔥 та моменти такої гарячої пристрасті і близькості 🔥
Сцени 🔞, але від них не гидко, вони не набридають у кожному абзаці і гармонійно вплетені в сюжет 😏

📝 Так багато стало зрозуміло, чому Деймон має таке хворобливе і дивне світосприйняття 👀
Три роки тому він потрапив у вʼязницю через Вінтер Ешбі.
Їх відносини такі не завжди зрозумілі, але водночас і розумієш, що вони створені одне для одного.
Часом дуже боляче від розуміння того, що довелося пережити Деймону і якою сильною особистістю є Вінтер 👏
Але разом з болем - це історія дорослішання і не завжди здорового кохання 💔

❓Що насправді відчуває Деймон і які таємниці він зберігає ще з дитинства? Деймон і Вінтер - це справжні вороги, друзі минулого чи закохані? А можливо, все одразу 🤔 ? Чи можуть вороги почати дружити знову, коли на їх шляху зʼявляється ще більше зло? І які таємниці очікують у цій частині? 😈

📑 «Ми мусили змінитися, щоб вижити»
📑 «Я ніколи не зрозумію, як це — бути нею, бо я завжди можу розплющити очі»
📑 «Світ поважав людей, які не шукали чужого схвалення»
📑 «Кохання 💞 - ось що приносило задоволення»
📑 «Немає тебе. Немає мене. Є лише ми. Ми»

Гаряча, захоплива історія, а доповнення «Конклав» чекає на мене ❤️‍🔥🔥 І ще залишиться фінальна історія про Вілла «Сутінки»
Мій 💯 рекомендасьйон 👌, саме любителям цього жанру 😈

«Ми гарно поводимося тільки через можливі наслідки. Забери їх, і кожен покаже своє справжнє «я». Це наче зняти маску. Або вдягти. Зрештою, в тому, щоб ховатися, і є свобода, чи не так?»

Хот🔥 історія, неможливо відірватися 😏 А місцями навіть цікавіше, ніж «Зіпсований» 😈
Ворожість, дружба і прощення, моменти страху, горя, кохання ❤️‍🔥 та моменти такої гарячої пристрасті 🔥
Сцени 🔞, але від них не гидко, вони не набридають у кожному абзаці і гармонійно вплетені в сюжет 😏
І зрозуміла, що Кай імпонує більше, ніж Майкл 👌

📝 Невидимий дванадцятий поверх готелю🏩 «Поуп» - манить своєю похмурістю і загадковістю 😶‍🌫️
Кай Морі — один із відомих нам вершників — бажає розшукати цей готель, адже така «схованка» може заховати, тепер вже ворога, Деймона 👀
Бенкс — нова героїня, яка шість років тому так зацікавила Кая і дивним чином зникла з його життя… так багато загадок у цій частині 😏

❓Чи справді Деймон переховується саме у готелі, чия це Схованка ? А можливо, не тільки загадковий готель є схованкою для когось? Хто така Бенкс і які таємниці вона приховує? Та який фінал другої частини Диявольської ночі? 😈

📑 «Здавалося, вона відкрила своє 🩷, але тільки для нього»
📑 «Він хоче жити в пеклі. Там він сяє»
📑 «Я просто хочу тебе, нагорі, одягнену лише в моє простирадло»
📑 «Сімʼя — це те, що дає тобі життя, щоб допомогти вистояти. Як би тобі не було боляче, це люди, які завжди поруч із тобою. Це обовʼязок»

Гаряча, захоплива історія, продовження чекає на мене ❤️‍🔥🔥
Мій 💯 рекомендасьйон 👌😈

🔖 "...твої демони все одно наздоженуть тебе. Від них нікуди не втекти"

Дуже хот 🔥 історія, неможливо відірватися 😏
Кохання❤️‍🔥, дружба, ворожість і прощення, моменти страху, горя і моменти пристрасті 🔥
Сцени 🔞, але від них не гидко, вони не набридають у кожному абзаці і гармонійно вплетені в сюжет 😏

📝 Еріка Фейн хоче почати своє життя з чистого аркуша... втекти від опіки і кохання — Майкла, який не звертає на неї ніякої уваги 🫤
Але, вона навіть і не підозрює, що стає мішенню і знаходиться під постійним контролем тих, хто найбільше в житті бажає помсти 🫣
❓Хто такі Чотири Вершники і чому на їхньому шляху опинилась саме Ріка? Як приборкати норов того, хто живе не за правилами? Як викинути з серця того, хто не звертає на тебе найменшої уваги? Можливо він щось приховує?

📑 "Занадто багато людей намагаються нас змінити, — і так мало тих, хто хоче, щоб ми були тими, ким є насправді. Дехто одного разу допоміг мені це усвідомити, і я хочу поділитися цим з тобою"
📑 "Коли твої вороги не знають твоїх меж, вони не випробовують їх"
📑 "Найцінніший урок, який будь-хто отримує в житті, слід засвоїти якомога раніше. Що ти не повинен жити в реальності, яку створив хтось інший. Ти не мусиш робити те, чого не хочеш. Ніколи"
📑 "Боятися — не було слабкістю. Але дозволити цьому змусити мене опустити голову й замовкнути — це слабкість. Страх не був моїм ворогом — він був учителем"

Гаряча, захоплива історія, потрібно читати продовження ❤️‍🔥🔥
Мій 💯 рекомендасьйон 👌

Невідʼємна частина великої історії, мені дуже зайшла

Неочікувана розвʼязка сюжету, дуже зайшла історія Деймона😻 я навіть місцями плакала.

Мені дуже сподобалась ця частина, навіть трішки більше ніж попередня. Кай Морі такий милий😻

Цікава історія, місцями жорстока, але дуже сподобалась😻