Після цієї книги хочеться поїхати на острів, до океану, їсти кукурудзу, слухати платівки, ніжитися на березі та читати книги. Вона ідеально підійде для читання саме наприкінці літа: затишна і тепла, але водночас із гірчинкою.
⠀
Це історія про життя людей, які роблять помилки, а потім живуть з наслідками; кохають, втрачають, щось здобувають і вчаться жити це життя. У головних ролях - Меллорі та Джейк, які є одне для одного «наступного літа в той самий час». Але водночас в книзі багато уваги приділено й другорядним персонажам. Історія змогла розкритися з усіх боків.
⠀
Це книга про кохання: сумна історія. Зізнаюсь, на останніх сторінках хотілось плакати, було сумно. Фінал просто 💔 авторка змогла описати життя героїв, що ніби ти був його частинкою і всі злети та падіння проживав разом із ними, тож кінцівка ніби торкається і тебе.
⠀
Чомусь герої книги йшли за обставинами й піддавались впливу інших, а не відповідали на свої почуття та бажання. Часом рішення Джейка мене дратували. Він каже одній, що кохає її, але одружується з іншою, бо з нею в нього спільні спогади. Натомість Меллорі таки навіювана і наївна. У книзі охоплено великий проміжок часу і увагу приділено не так самим зустрічам в цей час, як життю героїв протягом понад 20 років, їхній історії.
⠀
Стиль авторки мені сподобався. Текст приємно написаний, читати одне задоволення. Тут вдосталь описів і нормальні діалоги. Дуже сподобались описи пляжу, океану, острову, будиночку Меллорі.
⠀
Однак я все ж розумію, що комусь книга може не сподобатись. І я б навіть не радила її читати тим, кому неприємна тема подружньої зради, тут цього багато.