Коротка проза Джо Гілла — що може бути прекраснішим доповненням до осені? (а також літа, зими та весни). 16 оповідань та одна замальовка (інакше ту оповідку на 2 сторінки не назвеш), де саме "Чорний...читати далі →
Чудова книга. Короткі атмосферні оповідання, кожне з якоюсь недосказанністю, що примушує ще довго після прочитання обдумувати, будувати власні версії того, що насправді відбулось і чому. Через це чита...читати далі →
?Джо Гілл "Чорний телефон" Це збірка, яка об’єднує 15 історій (плюс бонусна історія, «прихована» в подяках), з якими можна провести приємну або неприємну (залежно від вашої точки зору) годину перед сн...читати далі →
Мені збірка не дуже зайшла. Єдиний топовий топ там, на мою думку, це оповідання про надувного хлопчика, ну і, можливо, історія про чарівний плащ. Але їх я і так читав ще раніше. Все інше, я б сказав, ...читати далі →
Якщо ви шукаєте книгу, яка змусить вас закритися під ковдрою з чашкою чаю, але не тому що холодно, а тому що страшно – "Чорний телефон" саме для вас! Джо Гілл, схоже, успадкував від свого батька (Стів...читати далі →
«Чорний телефон» Джо Гілла — це збірка оповідань, що захоплює своїм контрастом. Деякі оповідання моторошні 👻, деякі реалістичні, деякі чудернацькі, а подекуди й відверто гидотні. Не всі історії мені...читати далі →
На початку читання книги творчість Джо Гілла мене не надто вразила - цікаво, але ніби нічого особливого. Проте за якийсь час зловив себе на думці, що деякі з них прям міцно засіли в голові - раз по ра...читати далі →
Наразі це моя улюблена горор-збірка. Вона різноманітна, декоративна, щемка. Тут немає кривавих чи умисно драматичних описів. Але багато такої лірики і суму, від якого сироти виступають на шкірі. А ще ...читати далі →
Перед вами захопливі оповідання, що поведуть стежкою жахів. Джона Фінні запроторили в підвал, де щоночі лунає телефон, а у слухавку промовляє жертва серійного вбивці... Імоджен Ґілкріст багато років тому померла в кінотеатрі «Роузбад», але деякі відвідувачі за четверть століття бачили її та спілкувалися з нею. Вона знає все про будь-який фільм і цілується, мов кінозірка... Артура Рота опановують великі ідеї, але йому складно знайти друзів, бо він єдиний надувний хлопчик у місті. Френсіс Кей — підліток, який став сараною. І першими вбив тих, кого по-справжньому любив. Кожному із цих самобутніх персонажів кортить розповісти вам власну історію.
Поперемінно сумні, моторошні, чудернацькі, а часом навіть потішні, ці оповідки переслідуватимуть вас іще довго після того, як ви їх прочитаєте,
— Parade Pick
Книга «Чорний телефон» — це збірка оповідань американського письменника Джо Гілла, від майстерності горору якого стигне кров. Кожен з творів відкриває нові горизонти жахів, а навіть знані з класичної літератури сюжетні повороти, як от про чоловіка, що одного дня прокидається великим жуком, автор обертає у зовсім іншу історію.
Ця чудернацька й моторошна колекція текстів має витончений стиль разом з розмаїттям тонів, настроїв і жанрів. Тут є холодні, гумористичні, навіть дещо ніжні й химерні історії, які заслуговують на звання шедеврів вигадливістю своїх сюжетів і уроками, що цей горор повчає. Про кого б Джо Гілл не писав, надувну людину, привида-мешканця кінотеатру, редактора журналу чи статиста-зомбі, він завжди вміє вцілити у ваше серце фіналом, якого ви не очікуєте.
Впевнені, ці 15 історій вразять і витривалих, вирощених на Кінгу читачів, і тих, хто, бажаючи познайомитись з горором, візьме цю книжку до рук. Купити «Чорний телефон» ми точно радимо тим, хто давно хотів почитати жахів, але не знав, що обрати. Оповідання Джо Гілла доведуть вам, що горор — це не лише темні фарби текстів, а ціла палітра кольорів, якими автор творить історії. Ця збірка пройнята вдячністю до жанру жахів (і книжок, і кіно), а один з творів, скажімо, присвячений редактору журналу горору й знатно втомився від справи, але майстерність таємничого автора запалює головного героя на пошуки анонімного генія.
Цей текст, до речі, і починає збірку. Едді — редактор журналу жахів. Він займається цим так довго, що бачив усі можливі історії. Йому вже стає страшенно нудно, адже автори неспроможні запропонувати чогось нового. До тих пір, поки не прочитає оповідання від аноніма. Редактор вирушає на пошуки таємничого письменника, який створив цю історію. Головний герой повинен сам зустрітися з людиною, але пригода виявляється зовсім не такою, як очікувалось. Одна геніальна історія в іншій? Це Джо Гіллу під силу.
Історією-реверансом фільмам-горорам стає оповідання про привида (не опери), що проживає у кінотеатрі. Мара дівчини, що загинула колись тут під час перегляду «Чарівника в країні Оз», не лякає (принаймні спеціально), а просто хоче говорити про кіно. Це елегантна й все ще моторошна історія про пам’ять, тугу й компроміси з мораллю, яка дихає меланхолією.
Збірка приємно моторошних історій слідує за дебютним романом Гілла Опубліковані в багатьох журналах з 2001 року й до теперішнього часу, більшість оповідань демонструють несвідому рису, яка перетворила твори Гілла на інтелектуальне задоволення. На додачу до відтінків надприродного, деяких важких, деяких легких, історії значною мірою об’єднані тим, що Гілл володіє майстерністю підліткового чоловічого почуття провини та тривоги, які не пом’якшуються успіхом чи амбіціями гаражної групи,
— The Kirkus Reviews
Збірка «Чорний телефон» Джо Гілла може стати вашою улюбленою завдяки різнобарв’ю абсурду й жаху, які пропонує. Як вам, наприклад, зворушлива історія дружби з надувним хлопчиком, що виходить за межі жанру й пропонує неймовірний сюжет?
Цей текст точно вразить вас на чуттєвому рівні: те, що, можливо, нагадує початок смішного твору, виявиться глибокою історією в багатьох аспектах. Цю абсурдно-геніальну тему надувного хлопчика Джо Гілл використовує для розмови про людей у реальному житті, що через свої особливості часто стають ізольованими й висміюваними суспільством.
Нацкешбек
Котолог
