Хмари: повість

Я вже давно переконана, що сучасна українська література - це круто. А тепер я відкриваю красу класичної літератури. І "Хмари" Нечуй-Левицького - прекрасний приклад. Я читала "Кайдашеву сім'ю" і "Миколу Джерю", ще у школі. А "Хмари" - це щось нове і оригінальне.
⠀
Перш за все, це дуже сучасний роман. Тематика актуальна до неможливості, і сумно через це.
⠀
Починається роман проїздом студентів до Києва, до Могилянки. Прибувають вони з Росії, навчаються на священників, і отримують гарні робочі місця в Україні. Головні герої - два студенти, українець і росіянин. Розповідається про студентські будні, про шлюб і звичаї тих часів.
⠀
У продовженні роману новий головний герой - теж студент, нове покоління, Радюк. І нова проблематика - українізація. Українська мова вважається мовою темних, неосвічених селян. У селян свій одяг, мова, пісні. Міщани виглядають інакше і розмовляють російською. І лиш дехто намагається це змінити - принести освіту у село. Але зустрічає нерозуміння навіть з боку найближчих людей.

#цитата
- Ми вже зовсім стали європейцями, хоч і самі того не помічаємо. Тільки нам потрібен національний грунт, народ, наша мова, наша рідна поезія.
- Якої вам мови ще треба? Нащо вам інша мова? Це ж недурно, що ви встоюєте за якусь мужичу мову. Це вже сепаратизм!

У книзі гарно описані сімейні стосунки - від залицянь, заручин і шлюбу. У різних поколіннях. Як легко і добровільно люди втрачають своє щастя заради примарного бажання багатства і знатності.

Рекомендую вам цю книжку, якщо хочеться більше дізнатися про українську літературу і насолодитися стилем письма.