Звичайна екзотика. Історія рослин, які ми їмо

Ви колись задумувались, звідки походять ваші улюблені рослини?

Пам'ятаю часи, коли інтернетом гуляли "шокуючі відкриття", що томат це ягода, і кавун - ягода і т.д., і т.п. І коли всі уже задовольнили свої ботанічні інтереси про фрукти і овочі попередніми книжками автора, він написав нову.

Як виявляється, у цій книжці буде про походження не лише екзотичної екзотики, яку я бачила хіба що у кіно, а й улюблені та давно знані в Україні пшениця і картопля.

Мій дядько-лікар вважає, що для здоров'я нас корисно харчуватися тими продуктами, які вживали наші предки. Але на скільки століть назад ми можемо відстежити, що їли люди, які жили на наших землях? Чим вони засаджували поля, поки десь у Латинській Америці цвіли і пахли помідори і картопля? Теж про це буде.

Книжка структурно побудована у формі подорожі від одного континенту до іншого, на території яких розміщені центри зародження і культивування того чи іншого виду. До кожної рослини - табличка з фотографіями, назвами, поширенням. І окрім таблички, автор розкриває багато інформації про історію походження тієї чи іншої рослини, її застосування і навіть рецепти. Так-так, раптом вам до рук трапиться якась незрозуміла екзотика, і ви не знатимете, що з неї готувати, то і тут книжка прийде на поміч.

Мене багато фактів здивували. Наприклад, я була певна, що усі ягоди-фрукти мегакорисні і повні вітамінів, а виявилося, що не все так однозначно 😄
Про вельми оригінальні способи запилення інжиру і ос я навіть не будуть розповідати 😄

Завдяки дуже, дуже активному використанню гумору книжка читається захопливо. Хоча легкою її не назвеш, і за два дні не прочитаєш: багато нового, якщо ви не ботанік, і потребує уважного сприйняття.

Дуже класно, що є такі науково-популярні книжки, під час читання яких можна і цікаві факти дізнатися, і корисну інформацію знайти і навіть посміятися.
⠀
А з цією книгою вийде все це точно. У ній автор оглядає різні рослини й не просто розповідає, з яких частин світу вони й коли їх вперше виявили, але також додає багато історичних фактів, цікавих історій про ці рослини, про те, як їх сприймали, як використовували колись і як вперше люди з ними «знайомились».
⠀
Я не дуже добре запамʼятовую якусь суху інформацію, тож про кількість калорій чи поживних речовин, або всі ті наукові назви, з чого складаються рослини, навряд чи запамʼятаю, а от історії про ці рослини — з більшою імовірністю, що так (хоча також не все).
⠀
Що у цій книзі:
⠀
🔸інформація про те, де одомашнили і як рослину, звідки вона прийшла до нас;
🔸 багато жартів і мемів;
🔸інфографіки й таблички;
🔸навіть рецепти майже до кожної описаної рослини.
⠀
Мені дуже сподобався стиль книжки — вона написана легко і справді цікаво. Автор багато додає смішних жартів, мені ще ніколи не було так весело читати нонфікшн. Наприклад, «…хоча насправді переповнена загадками не менше, ніж мої очі — сльозами, коли я її ріжу».
Завдяки такому стилю написання книга була не нудною. Я читала її довгенько, бо вона велика й все ж таки це нонфікшн і для того, щоб хоча б трішки засвоїти інформацію треба час і перерви в читанні.
⠀
Мені ще сподобалось, що майже до кожної рослини, про яку йшлось, була ілюстрація і інформація про частоту вживання, наявність в магазині та яку саме частину споживають люди — адже я не про всі чула й деякі взагалі ніколи не бачила навіть в інтернеті.
⠀
Загалом на сторінках книжки ви знайдете інформацію і про авокадо, і про нут, і про фініки, й навіть про те, чим арабіка відрізняється від робусти. Якщо вам цікава тема, то книга однозначно сподобається.