Очевидне

Одна з улюблених історій цієї авторки. Змусила мене ревіти, посміхатись, вірити у краще.
Тут аж три книжкових чоловіки, й до останнього не розумієш, кого ж насправді бажає героїня бачити поруч.
Ця історія вчить, що ніколи не пізно виправити помилку. Навіть якщо їй 16 років і правда може завдати болю найближчим твоїм людям 💔

Зворушлива історія про батьків і дітей, про страхи батьківства, таємниці, підводні камені. Про дружню і сімейну підтримку, про біль і відразу. Про образи і прощення.. і про любов.

Рен має чудового сина, дійсно чудового дорослого сина. Він врівноважений, відповідальний, розумний. Хоча ще підліток. Відносини матері і сина викликали тепло на душі. Рен виховувала сина сама, без батька, чому так сталося ми дізнаємося, але не одразу.

Син для Рен найдорожча людина на світі. Тому її в багатьох ситуаціях я намагалася зрозуміти, а не засуджувати. Про батька син знав зовсім мало, та й не дуже він його цікавив до певного моменту.

Мені сподобалося, як цікаво розгорталися події. Сюжет займала не тільки вищезгадана лінія батьків/дітей/таємниць. Але й ще була чудова романтична лінія. Я читала і думала, що ця історія потрапила би в топ книг цього року, якщо б я його складала (просто щоб ви розуміли наскільки "моїм" був сюжет, саме те як він розвивався). До певного але. До певного моменту. Не хочеться багато казати, бо це будуть явні спойлери.

Підсумовуючи хочу сказати, що довго думала над фіналом (та подіями що передували йому) після прочитання. Так він мене зачепив. Життєвий з однієї сторони, дуже щемкий, а з іншої..  я зовсім такого не очікувала. Це друга книга прочитана у авторки, і вона виявилася для мене більш непередбачуваною і більш вразила емоційно, ніж перша. Можливо перечитаю колись і будуть зовсім інші думки. Але зараз цей фінал.. Не таким я його уявляла, не таким.

Планую й далі знайомитися з творчістю Аньєс Мартен-Люган. Подобається як вона описує своїх персонажів, до них усіх відчуваєш тепло, симпатію. Атмосфера у книгах витончена, і водночас затишна. Уявляєш собі опис тих прекрасних міст і місць. І закохуєшься в них..

Естетично прекрасне оформлення книги на всі 100% відповідає такому ж витонченому стилю авторки.

Цю історію я могла б прожити краще, якби колись проживала те, що й головна героїня. Однак наразі це не мій досвід і, можливо, саме тому історія відгукнулась мені не так сильно, як могла б. Але вона направду доволі хороша.
⠀
Кому ж вона відгукнеться? Я думаю, що тим: хто вже має дітей або тим, хто виховував дітей сам. Адже, по суті, ця книга про це. А також про вибір та про наслідки, які згодом доводиться пожинати.
⠀
Історія розповідає про Рен, яка, будучи ще юною, завагітніла, й не розповіла правди ані чоловіку, ані своєму сину згодом. Отож син ріс без батька, а батько не знав, що має сина.
⠀
Але мені здалось, що метою всіх інших героїв у цій книзі було засудити Рен за це її рішення: на неї ображались практично всі. Однак довгий час Рен все одно вважала, що вчинила правильно, а керувалась вона страхом втратити Ное. Та, розвіявши правду, чи не втратить вона його тепер?
⠀
Ця історія, як на мене, дуже драматична. Мені вона подекуди навіть була дуже гіперболізована, занадто емоційні реакції у героїв на все, що відбувається: сльози, істерики, втрата свідомості. Можливо, для французів це й нормально. Але мені було трішки надміру.
⠀
Сюжет тут динамічний. Принаймні книга читалася легко, швидко. Можливо, через те, що написана від першого обличчя, не містить великої кількості описів. Однак тут дуже класна атмосфера маленького французького містечка на березі моря, сповненого різних історій про піратів та корсарів.
⠀
Ще у книзі є любовна лінія. Мені сподобалась вона, хоч і не скажу, що це було прямо дуже неочевидне щось. Романтична складова також була різною: то дуже пристрасна й стрімка, то розмірена й спокійна.
⠀
Це книга про помилки та вибір, про материнство та вміння сепаруватися від дітей; про пошук свого місця; про те, що брехня рано чи пізно стане явною.