Нові відгуки

🔖 «Щасливі люди беруть життя до своїх рук!» 🍓🍓🍓 📝 Діана намагається повернутися до повноцінного життя… Допомагають улюблені справа, приятель (який вривається у життя), незмінний найкращий друг Фелікс 😏 Але одна життєва ситуація змусить повернутися у такий вже рідний куточок Ірландії і зустрітися з минулим, яке назавжди у її серці 🥹 ❔Яка ситуація приведе Діану назад до рідного містечка Малларанні? Як позбутися минулого і чи потрібно це? І чи стане Діана щасливою у фіналі? Фінал мені сподобався, був очевидним 👏 📖 «Тепер я почувалася вільною… І ладна була відкритися людям» 📖 «… наче щось із мене змило всі печалі й дозволило тішитися життям» 📖 «Небезпечно ворушити минуле» Мій рекомендасьйон тільки тим, хто як і я хоче дізнатися продовження життя Діани 👌 Розумію, що більше книги автора не читатиму 😕 через цей переклад (((

«Я хотіла заснути - уві сні все забувалося» 🌬️🌬️🌬️ Перечитала вдруге і так само боляче, як і вперше 🥺 📝 Діана втрачає сенс життя - свою сімʼю після катастрофи 😣 Момент болісної втрати спустошує її і якби не вірний друг Фелікс - невідомо як би вона жила далі 🙏 Життя дарує шанс на зцілення - мандрівку у віддалений куточок Ірландії 👌 Можливо, це саме той шанс на зцілення…👀 ❔ Як заново навчитися жити, коли втрачаєш найдорожче? Чи зможе Діана зцілити своє серце? І чи можливо дати собі шанс на нове кохання?🫶 📖 «Ми сподіваємося, що з часом біль минеться, і вважаємо, що порушувати його було би передчасно чи навіть згубно» (Зиґмунд Фройд про траур…) 📖 «… я заколисувала себе ілюзіями про те, що ти заповниш пустку, яка панує в мені… що… що я зможу знову кохати…» Мій 💯 рекомендасьйон 👌😏 І хочу прочитати продовження, як зʼясувалося - це дилогія 👀☺️

І так, я в коментарях побачила, що це 2 частина дилогії. Ну що ж.. я її прочитала першою. Книга для тих, хто хоче поринути в буденне життя. Просто сховатись десь між сторінками книги, відволіктись. Написано так, ніби тобі розказують чиюсь історію з реального життя і ти в моменті в шоці, радієш, сумуєш за життям цих «знайомих незнайомців». Тематика: Париж, дитяча мрія, доля, родинні драми і стосунки між вже дорослими, сформованими людьми. Хоч і не люблю романтику, але ця книга поглинула і не відпускала до кінця (все ще цікаво, що там у них далі станеться😄).

Одна з улюблених історій цієї авторки. Змусила мене ревіти, посміхатись, вірити у краще. Тут аж три книжкових чоловіки, й до останнього не розумієш, кого ж насправді бажає героїня бачити поруч. Ця історія вчить, що ніколи не пізно виправити помилку. Навіть якщо їй 16 років і правда може завдати болю найближчим твоїм людям 💔

Неймовірна дилогія. Вона вчить тому, що у найтемніші часи треба знаходити надію, вірити і згодом стане ліпше 🙏🏼 Авторка чіпляє за живе. Після цієї книги ще довго хочеться сидіти сам на сам з горнятком чаю та перетравлювати історію.

Часто кажуть, що робота — це друга сім'я. Але що коли вона не друга, а перша? Яель амбітна молода жінка, яка живе роботою майже 24/7. Здебільшого це трапилося через один вчинок у минулому, який сильно вразив її. Вона дуже змінилася, стала більш різкою, жорсткою. Тільки кар'єрні амбіції і пріоритети на першому місці. Яель має чудову сестру, в якої є чоловік і діти. На них в Яель немає часу, вони рідко зустрічаються. Їхня спільна компанія постійно ображається на Яель через її роботу. Піддражнюють, що вона забула як це жити, радіти, сміятися, відпочивати. Яель на ці коментарі реагує зневажливо і зверхньо. Їй ще рідше хочеться з ними бачитися. Ці сімейні зустрічі, діти, веселощі — це все не її, запевняє вона себе. Головна героїня мені сподобалася. Хоча вона намагається бути колючою до всіх, але в середині себе вона ховає вразливу дівчинку, яка вміє любити, співпереживати, радіти. Ох.. і одна зустріч змінить все. Я читала з таким задоволенням. Просто в серденько був цей розвиток подій❤️‍🩹 Одна з небагатьох книг читаючи яку, я тааак хотіла зазирнути в останні сторінки.Таким сильним було моє бажання дізнатися чим все завершиться. Але я стрималася, і не зазирнула. Натомість з неабияким хвилюванням підкрадалася до фіналу. Я так переживала за Яель, за її вибір, наслідки💔

Зворушлива історія про батьків і дітей, про страхи батьківства, таємниці, підводні камені. Про дружню і сімейну підтримку, про біль і відразу. Про образи і прощення.. і про любов. Рен має чудового сина, дійсно чудового дорослого сина. Він врівноважений, відповідальний, розумний. Хоча ще підліток. Відносини матері і сина викликали тепло на душі. Рен виховувала сина сама, без батька, чому так сталося ми дізнаємося, але не одразу. Син для Рен найдорожча людина на світі. Тому її в багатьох ситуаціях я намагалася зрозуміти, а не засуджувати. Про батька син знав зовсім мало, та й не дуже він його цікавив до певного моменту. Мені сподобалося, як цікаво розгорталися події. Сюжет займала не тільки вищезгадана лінія батьків/дітей/таємниць. Але й ще була чудова романтична лінія. Я читала і думала, що ця історія потрапила би в топ книг цього року, якщо б я його складала (просто щоб ви розуміли наскільки "моїм" був сюжет, саме те як він розвивався). До певного але. До певного моменту. Не хочеться багато казати, бо це будуть явні спойлери. Підсумовуючи хочу сказати, що довго думала над фіналом (та подіями що передували йому) після прочитання. Так він мене зачепив. Життєвий з однієї сторони, дуже щемкий, а з іншої..  я зовсім такого не очікувала. Це друга книга прочитана у авторки, і вона виявилася для мене більш непередбачуваною і більш вразила емоційно, ніж перша. Можливо перечитаю колись і будуть зовсім інші думки. Але зараз цей фінал.. Не таким я його уявляла, не таким. Планую й далі знайомитися з творчістю Аньєс Мартен-Люган. Подобається як вона описує своїх персонажів, до них усіх відчуваєш тепло, симпатію. Атмосфера у книгах витончена, і водночас затишна. Уявляєш собі опис тих прекрасних міст і місць. І закохуєшься в них.. Естетично прекрасне оформлення книги на всі 100% відповідає такому ж витонченому стилю авторки.

Чудовий роман про трудоголіків для трудоголіків. 😊 Життя — це не тільки робота. Й ховатись за нею постійно не вийде. Історія надихає. Щиро раджу ☺️