Якщо ви зараз знаходитеся у такому ж дебільному психологічному стані, коли просто вже не розумієш, що робити, то рекомендую прочитати цю книгу. Тоді точно зозумієш, що переймаєшся зайвим, а ось своїй дупці приділяєш дуже мало уваги, а небезпека може прийти саме звідти, і не ілюзорна.
Цей нон-фікшн читається дуже легко, інколи навіть усміхаєшся, а інколи стає невимовно страшно. Чому? Від усвідомлення реалій.
Ми усі знаємо, що в нашій медичній системі, як щоправда, і в освітній, не усе гаразд. Навіть коли ти фанат своєї справи, але є молодим спеціалістом, мусиш вигризати, пробивати своє місце під сонцем серед мастодонтів, які працюють за давно завченій методі та не збираються змінюватися. А ось тебе, молодого та завзятого, із задоволенням підставлять. На щастя, авторка, на відміну від мене, витримала, і досягла своєї мети - стала хірургом-проктологом.
Мушу сказати, що ніколи не розуміла, як можна не вдосконалюватися, бо життя ж змінюється, маєш удосконалюватися і ти. А тут така делікатна ділянка.
Я сама колись наважилася на операцію, але мені після неї було так боляче, що на другу частину я просто не пішла. Прочитавши цю книгу, зрозуміла, що мені ще пощастило. На щастя, моя проблема була невелика, а ось не усім моїм близьким людям так щастило, тому їх я тепер відвідую на цвинтарі. Ісусе зовсім не жарти. Це смуток і біль.
"Мати змогу тримати власні гази й какашки при собі та випускати їх тоді, коли вважаєш за потрібне, — це велика благодать. Правда, розумієш це винятково тоді, коли проблеми починаються. Дуже страждає соціалізація, психологічно перенести такі трабли — це тобі не поле перейти."
Тому, не гайте часу, а читайте цю книгу, щоб запобігти найгіршому та, можливо, влучною порадою врятувати чиєсь життя. Хоча і тут, як ми зрозуміємо, усе в руках випадку. Але ж лише інколи.
То ж дуже рекомендую. Не шукайте проблем на свою дупу, краще любіть її!
Коли навколо коїться повна ж*** (а не секрет, що зараз коїться саме вона) – велика удача натрапити на терапевтичне, в усіх сенсах, чтиво про п’яту точку. Хоча насправді несправедливо зводити весь зміст книжки до цієї теми, бо вона не про це. Принаймні -- не тільки про це.
Вона – про весь набір вічно актуальних тем:
- як почути себе і обрати справу життя, що драйвитиме все життя (тавтологія? Йой, най буде);
- як іти до мети, навіть якщо ви працюєте в бентежній українській медичній системі, що досі живе фантомними болями «совка» і дев’яностих;
- як (намагатись) жити і працювати у відповідності з єдино вірним принципом «добре роби – добре буде»;
- як, блін, нарешті зайнятися своїм здоров’ям, не підкладаючи його на поважний вік (спойлер: краще зайнятися раніше).
Хоча окей, кого я обманюю? Клюють-то все одно всі на ж***! І ви клюньте – не пожалкуєте.
Десь по цій книзі плаче «Нетфлікс», бо вона – як улюблений медичний серіал. Можна приймати по серії чи дві на ніч, запивати теплим молочком і лягати спати, сподіваючись, що вночі не станеться ніякої ж***.
А якщо станеться – то поруч завжди «лікарі».
Дякую, пані Анастасіє, і дуже чекаю на другий сезон.
Анастасія - досвідчена хірургиня проктологиня, авторка блогу про проктологію.
Вона розповідає про свій шлях в медицині, складні і цікаві випадки, дозволяє зазирнути за лаштунки лікарняних буднів.
"Знаєте, чому люди йдуть у медичний?Досі вважаєте, щоб допомагати іншим? А от і ніт.
Люди вступають у медичні університети, бо їм здається що це круто. Так, усе просто. Ми обожнюємо медичні серіали, бо це страшенно цікаво! Лікарняні коридори, хірургічні костюми, запахи антисептиків, загадковість операційних... М-м-м, романтика.
Ну, а що може бути цікавіше, ніж хірургія? Кров-жовч-кишуні-мізки! Просто кайф, надзвичайно бадьорить.
Хірургія це:
-ду-у-уже круто звучить
-батьки будуть у захваті
-однокласники просто офігіють
-мене поведуть у морг
-я буду різати і шити чиюсь шкурку
Ось і вся мотивація людей, які обрали медичний ВНЗ"
Книга надзвичайно цікава. Смішна і драматична водночас, а ще - дуже корисна. Вона вкотре нагадує про важливість нашого здоров'я та своєчасного звернення до лікаря.
Вона так легко читається, що я й не зчулась, як просто проковтнула її. Обожнюю книги на подібну тематику, а також медичний гумор.
Книга однозначно в топі найкращих прочитаних цього року.
"Бережи кишуню змолоду"
"Чому саме проктологія?
-Тому, що для ескорту я товстувата. Туди не взяли, довелося дупці лікувати.
- У дитинстві я мріяла стати водолазом, але батько сказав, що це погана робота. Краще бути лікарем. Я стала лікаркою, але мене завжди манила глибина.
- Точно не пам'ятаю. Пам'ятаю розподіл, потім мені на голову надягли якогось старого картузика, і він заверещав "ПРОКТОЛОГІЯ!!!. Далі все як у тумані."
🤣🤣🤣
