Я тут

Книгу можна описати як романтично-трагічну історію із відкритим фіналом. Читається швидко і легко, на 1-2 вечори саме те що треба. Асоціюється історія з фільмом «Між небом і землею ( Just like heaven) 2005»⠀
⠀
В книзі використовується чудовий прийом, коли оповідь йде від обох головних героїв. ⠀
Читач може відчути переживання героїв 🥺🥺🥺особисто мені було дуже жаль героїню.⠀
⠀
Ельза знаходиться в комі уже більше 5 місяців після нещасного випадку і єдине, що вона може робити це думати, слухати усе, що відбувається навколо та уявляти. Вона все розуміє, але ніхто цього не знає. Весь світ вміщається в ній самій зараз, вона жива, думає, переживає, мріє….⠀
⠀
Тібо молодий чоловік, що випадково потрапляє в палату до незнайомки у якої саме день народження. Якимось чином вона привертає його увагу, зацікавлює і саме біля неї він знаходить свій душевний спокій. ⠀
⠀
Це випадкова зустріч змінює життя обох молодих людей…. ⠀
⠀
Мені найважче читати книги про смертельні хвороби або трагічні випадки… бо хочеться змінити сюжет, встигнути на мілісекуеду, щоб врятувати чи допомогти.⠀
⠀
Я все надіслала, що спляча красуня отямиться і повернеться у світ живих, адже її чекають і люблять. У неї ще все життя попереду💔💔💔⠀
⠀
Читач буде бачити картину з двох сторін: очима Тібо, який дивиться на красуню і все би віддав для її порятунку, а з другого боку - побуваємо в тілі та думках Ельзи.⠀
⠀
Книги тоненька, але з великим серцем.
Мене дуже лякає така трагедія, коли ти ще живий, але не зовсім і ще не мертвий…⠀
⠀
Нехай фразу «Я ТУТ» почують небайдужі в момент самого більшого розпачу в житті.⠀

Книга заінтригувала тим, що в анотації написано, що це ніби сучасна версія «Сплячої красуні». Але це не ретелінг на казку, просто схожий мотив: є дівчина, яка не прокидається, є чоловік, який хоче, щоб вона прокинулась.
⠀
Головну героїню звати Ельза. І вона потрапила в кому після нещасного випадку. Лікарі не дають жодних шансів. Батьки думають про її відключення від апаратів життєзабезпечення. Головного героя звати Тібо. Він опинився в тій же лікарні через брата, якого бачити не хоче. Тому випадково заходить до палати Ельзи. Там тихо, спокійно, тож він переховується там, поки чекає на завершення візиту його мами.
⠀
Якимось чином Ельза привертає увагу Тібо й він хоче повертатися у палату знову й знову. А скоро це стає дуже важливим для нього. Власне у цю частину я і не повірила. Якби Тібо вже був знайомий із нею, або якби книга була більша і ми бачили більше взаємодії між Тібо, друзями Ельзи, які розповідали щось про неї - можливо, це й спрацювало б.
⠀
У книзі відчувається дуже французький вайб: не в описах, а в самому сприйнятті героями ситуацій, їхній реакції. Зокрема, також і в поведінці Тібо: який без дозволу робить все, що заманеться.
⠀
Історія написана і від обличчя Тібо, й від Ельзи. З розділів про Ельзу більше дізнаємось про її почуття, а от Тібо описує своє життя: проблеми з колишньою, зустрічі з друзями, ситуація з братом.
⠀
Цікава особливість в оформленні - це те, що розділи від обличчя Ельзи та Тібо написані різним шрифтом. Вперше таке бачу.
⠀
Тут мало описів, мало емоційних гачків. Тому читається за день-два історія, але наскільки вона чіпляє? Мене не дуже зачепила, хоча, зізнаюсь, що читати про кому та важкі рішення - це емоційно і доволі важко. Але, може, через розмір (240 сторінок) я не встигла зануритися в історію і не встигла так добре перейнятися долями героїв.
⠀
Та все ж інтрига: чи вийде Ельза з коми - тримала цікавість.