Пакс. Пенніпакер С.

Перша частина Пакса мені дуже сподобалася. Вона цікава, пригодницька і вона про війну.

Головні герої цієї книжки - Пітер-людина і його приручений лис Пакс. У батька Пітера була невгамовна злість, яку і Пітер успадкував. У хлопчика мама померла в його 7 років. Пітер в той день був злий і посварився з мамою. Розбив її красиву синю настільну кулю. Вона плакала, збираючи її друзки. І після цього вона поїхала в магазин. Без Пітера. І не повернулася.

Коли вони з татом ходили в ліс, Пітер знайшов маленького Пакса. Він забрав його додому до себе. Пітеру і Паксу було дуже весело разом. Аж доки Пітеру не стало 12 років, і почалася війна. Тато Пітера мав піти у армію. А Пітера відвести до дідуся. Дідусь, звичайно не знав про Пакса. Пакса довелося відпустити. Пітер так зробив, бо тато наказував. Але потім Пітеру було сумно без Пакса. Він зібрав свої речі і пішов шукати свого лисика. А Пакс тим часом не втрачав віри у те, що Пітер все таки прийде і забере його. Пакс знайшов собі друзів лисів як і він! Сердиту милу лисицю, її меншого брата Дрібного грайливого, веселого і Сірого старого лиса, який раніше жив з людьми як Пакс…

Книжка також про страждання. І про дуже інтригуючі історії. Рекомендую всім, хто любить захопливі книжки.

- Є одна хвороба, яка іноді нападає на лисів. Від неї вони перестають бути собою і нападають на інших. Війна - це така сама хвороба, але в людей.

Зворушлива історія про дружбу хлопця та лиса🥺 Зворушлива вона для всі персонажів книги. Важка і душевна. У всіх за плечима своя власна історія...історія своїми власними очима.
Ця історія може багато навчити, а може й нічого. Не впевнена...
Але для мене вона була дуже емоційною 💔 Я дійсно співпережила практично кожному герою, особливо враховуючи події в Україні, я могла зрозуміти страх і страх людей, а ще невідомість майбутнього. Тому мабуть ця історія стала трішки особистою. А те що там є дрібка доброти дарує надію, що в реальному світі теж десь вона є.

Розкажу для початку вам історію однієї дівчинки.
З дитинства вона жила лісом та любила його. Шлях до школи - це три км лісовою доріжкою. За цей час придумувалося безліч фантастичних історій або ж час спливав у тихому спостереженні та милуванні. Саме це поклало початок подальшій пристрасті до літературних творів Кервуда, Лондона, Сетона-Томпсона, які були наповнені захопленням до лісових мешканців, зокрема й лисиць.
Тепер можете зрозуміти, як я очікувала виходу цієї книги українською мовою.
Коли вона лише з'явилася - відразу замовила і прочитала буквально за день. Вражень та емоцій багато, попри те, що книга тоненька з ілюстраціями.
Історія про непрості сімейні стосунки батька із сином, війну, та неймовірну дружбу хлопчика з Лисом. За простим викладом оповідки ховається безліч важливих питань та філософських тем, які змушують задуматись про головне.Розповідь ведеться почергово від хлопчика та лиса.
Одного дня Пітер знайшов маленьке лисенятко, залишив його жити у себе і назвав Паксом. І тоді їх стало "двоє, але один", щось більше ніж дружба поєднало їхні серця. (І тут неможливо не згадати "Маленького принца" )
Але жорстока війна мала свої плани. Хоч ми не знаємо достеменно, що за події, де вони відбуваються, проте навіть звірі відчувають, що це жахливо "люди хворі війною". Змушений залишити домашнього лисика у лісі, хлопець проходить довгий, тернистий шлях, сповнений випробувань як фізичних так і духових, щоб здобути нового друга, віднайти давнього, та врешті й самого себе. Тим часом лис зазнає власних пригод та випробувань, вчиться виживати у незнайомому та водночас рідному світі.
Радила б цю книгу усім, особливо підліткам та просто любителям лисиць)
Авторка під час написання книги радилася з дослідником природи, тож поведінка тварин в багатьох моментах подана достовірно.
Оформлення досить гарне, зручно носити з собою.