Нові відгуки

Сучасна історія про підлітків, свободу та пошук себе. 🏍️💨 Головний герой, Панкс, вирушає в небезпечну подорож на мотоциклі, щоб знайти свій дім, але насправді шукає щось більше – розуміння, любов і сенс життя. Книга драйвова, емоційна, з крутим посилом про дружбу та мрії. Якщо любиш історії про молодь і непрості вибори – варто прочитати!

Ця книга — ніжна, глибока і сповнена болючої краси історія про дружбу, відданість і втрати. Вона розповідає про хлопчика Пітера та його лиса Пакса, яких розлучає війна. Їхня історія — це подорож не лише через фізичні відстані, а й через внутрішній світ двох душ, які шукають одне одного, долаючи перешкоди, страхи та біль розлуки. "Пакс" — це книга, яка залишається з тобою надовго. Вона змушує замислитися про довіру, любов і зв’язок, який неможливо розірвати, навіть коли світ здається несправедливим. Це історія, яка зачіпає серце і нагадує: справжня відданість не має меж.

Одразу після прочитання першої частини взялась за другу. Неможливо було втриматись. Друга частина - це вже історія про дорослішання як хлопця так і лиса Пакса. Звісно за людськими мірками хлопець ще підліток, а лис вже має власну сім'ю))) Війна багато забрала у хлопця і у природи. Ми - люди, часто можемо помилятися в житті. Книга навчить вас як пробачити себе за вчинки, за котрі вам соромно. Книга навчить вас справитись зі втратами, знайти в собі сили жити далі. Історія навчить вас берегти, те , що ми маємо тут і зараз. Я впевнена, що ви заплачете, перегорнувши останню сторінку книги. Раджу читати абсолютно всім, і дорослим і малим))

Моя оцінка книги, точно буде 100 із 100. Це неймовірна історія про дружбу, про складність стосунків батьків і дітей, про втрату і як її пережити, про вірність і тяжкість вибору. Не дивлячись на те, що це історія для дітей, я вважаю її мають читати і дорослі. Особливо в наших реаліях ця історія дуже корисна і важлива. Бо окрім всього це книга і про "хворих на війну" людей, і про важку ціну війни, і про боротьбу з ПТСР та прийняття свого істинного "Я". Вас не залишить байдужим щемлива історія хлопчика і його лиса Пакса, ви зможете і поплакати і поусміхатись. Можливо Пакс і його людина зможуть стати терапією для вашого розбитого серця.

Глибока та чуттєва історія про дружбу, багато паралелей, нажаль, з нашим часом. Читала разом з синами, їм також дуже сподобалась ця історія, ще довго обговорювали різні теми, які порушує книга. Тому щиро рекомендую.

Зворушлива історія, яка змусила мене просльозитися під кінець. Я не вперше читаю "Пакса", але кожен раз поряд зі мною лежить купа вологих серветок. Тема війни зараз дуже близька для нашої країни, тому було важко читати, як люди змушені покидати власні домівки та тікати, щоб зберегти своє життя. Але також ця книга освітлює дружбу та вірність. Мені дуже сподобалася ця паралель між Паксом та хлопчиком Пітером. Я рада, що перечитала цю книгу ще раз, бо змогла більше зрозуміти та побачити її під іншим кутом. І нещодавно я дізналася, що існує друга частина під назвою "Пакс. Мандрівка додому", яку я теж прочитаю. Цікаво, чи буде вона настільки ж зворушлива? Думаю ще один набір серветок зайвим не буде)

Сумна історія про дружбу, самотність, вірність, підтримку та родину. Ми бачимо історію від двох героїв- хлопчика і його улюбленця лиса, якого залишили у лісі. І все це на фоні війни, що насувається. Емоційно мене головний герой (хлопчик) абсолютно не захопив, події з лисом більш драматичні. Можливо через мій вік, та мені історія була занадто простою, все ж таки не всі підліткові книги варто читати дорослою. Є продовження історії, та її читати бажання немає.

Пакс. (може містити спойлери) Гарна історія, яка поєднує в собі багато болю і радості. Війна. Хлопчик, який втратив всіх кого цінував. Лис, який втратив свого найкращого хлопчика. Книга розбиває мені серденько з перших розділів. За героями цікаво спостерігати. Мені сподобалось, як описали спілкування лисиць і їх клички. Боляче було спостерігати як ледь не через два розділи були втрати. Коли описувалась війна, можна було провести паралелі з сьогоденням. Особливо в моменті з селом. Найбільш неприємним персонажем виявився батько Пітера. В принципі, це зрозуміло з самого початку. Вола дуже крута персонажка. Вона недостатньо розкрита, але сподіваюсь про неї можна буде більше дізнатися у другій частині. Вола з Пітером гарно доповнили один одного. Кожен приніс щось хороше в життя. Лінія Пакса рве мою душу на частини. Це справді дуже боляче читати людям, які люблять тварин. Їхня безпомічність під час війни. Кінцівка мені не дуже сподобалась. Вона виглядає як повторна зрада, а не свобода. Оскільки, вона повністю повторює першу сцену. Якби Пітер просто почекав, коли Пакс піде зі своєю родиною було б краще. Але відпусти свого найкращого друга це дуже добродушно. Не кожен здатен на такий сміливий крок