Книга, на яку відгукнулось серце. Маю подібну особисту історію, пов'язану з собакою... Мої батьки вчинили з нею те ж саме, що й батько Пітера. Але я, на відміну від хлопчика, не вирушила на пошуки.
⠀
Саме тому ця книга зачепила в мені щось глибоке, чутливе, сколихнула спогади і почуття.
⠀
За милою обкладинкою ховається сумна повчальна історія.
⠀
🔸Про війну і руйнування, які вона несе.
⠀
🔸Про дружбу і відданість.
⠀
🔸Про прощення. Про уміння відпускати.
⠀
Війна руйнує не лише людські життя — страждає і ліс. В книзі він оживає — тут бігають лиси, койоти, в яких своя філософія і свої правила.
Описано дуже цікаво, захопливо, незвично те, як дружать і ворогують звірі, як вони ставляться до людей, як відчувають носом війну. І це передчуття відчувається на кожній сторінці - вітром приносить запах вогню, страху і болю.
⠀
Це відчувають і дикі руді лисиці, котрі блукають лісом і натрапляють на Пакса, покинутого людьми ручного лисика, котрий тремтить від переляку і намагається зрозуміти: де його люди? Чому покинули? Чи повернуться?
⠀
Це історія про мету та шлях до неї, про щире дитяче серце, сповнене любов'ю до маленької пухнастої істоти. В епізодах лісового життя та людського розкривається тема відповідальності за тих, хто поруч з нами, за тих, хто не може захистити себе.
⠀
А ще тут лунає заклик до миру, впевнене засудження війни. ⠀
Ось така книжечка - ніби маленька, для підлітків. Але насправді вона для всіх, бо в ній стільки глибини, скільки часом бракує романам на кілька сотень сторінок