Одного разу син Лилєкей не повернувся додому, духи води забрали його, а одноплемінники замість того, щоб допомогти хлопцеві - забили його баграми, інші ж - мовчки спостерігали, як тоне її хлопчик. Том...читати далі →
Я люблю усі книги Фоззі. І маю усі. Хоча саме цю читала в електронці свого часу. Олександр Сидоренко, як на мене, автор, якому круто вдається передати настрої, переживання, образи героїв. Чорний хлі...читати далі →
…попереду були інші звірі, яких доведеться підманювати по-іншому. Інші звірі та давні борги.
Це історія маленької жінки, якій довелося розбиратися з викликами долі по-чоловічому. Її єдиного сина, Омрина, вбили одноплемінники, свої. Поки він тонув, вони забивали його баграми, бо забирати в морських духів їхню здобич — погана прикмета. Але ще гірше — забрати в матері її дитину. Тому слід поквитатися з винними.
З тими, хто правив те жорстоке дійство, і з тими, хто мовчки спостерігав. Поквитатися так, як заведено в її народу, коли за певних обставин люди — це неначе ще одна здобич. Свої чи чужі — однаково. Для когось це називатиметься помстою. Для неї — справедливістю. Це історія, що починається в пізні радянські часи на холодному північному березі, де простіше зустріти вовка, аніж людину, а закінчується через багато років на півдні України. Це історія Лилєкей.
Котолог
