Loading...

Кафе «Європа». Повернення. Як пережити посткомунізм

RDT оцінка
9.5
2
Ваша оцінка
відгуків
2
Немає в наявності
220 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
220 грн
1
Про книжку
Код товару
111523
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Папір
Мова
Українська
Оригінальна назва
Café Europa Revisited: How to Survive Post-Communism
Перекладач
Роксоляна Свято
Кількість сторінок
240
Формат (мм)
200 x 140
Вага
0.391
ISBN
9786177544868
Опис

Тоталітаризм не зник за одну ніч, як і демократія не постала, наче за помахом чарівної палички, докорінно змінивши східноєвропейські суспільства. Майже сюрреалістичні артефакти минулого у щоденному побуті громадян колишніх союзних республік — від системи медичного страхування до національних пам’ятників, популярних кінострічок і культурних традицій, на тлі світової геополітичної турбулентності, укріплення націоналістичних настроїв і Брекзиту. Ця мозаїка соціополітичного репортажу занурює читача в досі виразно поляризовану європейську дійсність. Нова збірка есеїстики Славенки незмінно смілива, глибока та іронічна.

За тридцять років після Оксамитової революції Славенка Дракуліч, авторка книжок «Кафе "Європа"» та «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися», повертається думками в посткомуністичний простір, щоб дослідити, що тут змінилося, а що лишилося незмінним. Мігрант із папугою у центрі Стокгольма, фото дівчинки на львівській вулиці, скульптура Александра Македонського в Скоп’є, меморіальна церемонія з нагоди п’ятдесятої річниці вторгнення радянських військ у Прагу — це лише кілька поглядів за завісу, на контрасти життя сучасної Центральної і Східної Європи.

Враження читачів
RDT оцінка
9.5
2
Ваша оцінка
відгуків
2
Експерт
10
01.02.2024
у цій книжці зібрано роздуми Славенки Дракуліч на різні теми, що стосуються життя балканських країн у пострадянський період, зокрема до середини 90-х, бо саме тоді й писалися ці тексти

і тим сумніше, що більшість із того, що описує авторка, у нас не зникло й досі

особливо мені зрезонувало про перетини кордонів, паспортні й митні контролі - хто до безвізу подорожував, той зрозуміє особливо

або про погані зуби як тотальну проблему пострадянського суспільства і чому це такий яскравий елемент

або про відсутність відповідальності в суспільстві і чому

тем багато, всі вони нам зрозумілі й досі болючі

але дракуліч треба читати з перервами, на третій книжці мені вже хочеться зупинитися, а продовжити нову аж згодом
Експерт Readeat
9
01.05.2024
Ця книжка написана у 90-ті. Але багато думок авторки актуальні і зараз. Під кінець розповіді я вже заморилася її читати, бо стало дуже багато політики та критики. Але прочитала, замислилася і усвідомила. Кожна нація робить помилки в історичному плані, але потрібно їх усвідомлювати і не повторювати. А коли треба - і перепрошувати за них.

Отже, авторка - хорватка за національністю, писала книгу у ті часи, коли на Балканах панувала війна. На її світогляд, як я зрозуміла, вплинули: життя у комуністичній Югославії, можливість подорожувати Європою (хоча і не без нюансів на митниці), професія, чоловік-швед і можливість жити на кілька будинків (Хорватія, Австрія, Швеція принаймні). Але, як не дивно, попри нашу несхожість мені зрозумілі та близькі багато її міркувань про минуле і теперішнє (на час написання) у східній Європі.

"Джерело моєї тривожності не так і легко визначити. Його корені — в моєму досвіді життя в комуністичній Югославії, у моєму минулому загалом, освіті та ідеології, які мене оточували. Думаючи про це зараз, я усвідомлюю дивний брак бажання бодай колись поїхати в СРСР. У моїй голові СРСР був таким собі величезним цементним блоком, що втілював лише одне — загрозу".

Я особисто із задоволенням згадую напівчобітки і куртку, які мені купили у Москві у югославському магазині. У порівнянні з радянськими речами це було суперово. Особливо чобітки! Бо в наших я ходила рік перед тим і це було справжнє "ходіння по муках". А ось югослави, і хорвати зокрема, любили скуповуватися в Італії. І їх теж агітують купувати своє)

То ж, прочитавши цю книгу, ви відвідаєте ще і Румунію, і Болгарію, і Ізраїль, і Німеччину.

Тому рекомендую. Але лише тим, кому дійсно цікаво прочитати про Європу.