Петрикор — запах землі після дощу

Це книга на 100 зірок! Вона важка, але така необхідна до прочитання. Важко описано про окупацію і травми, але в кінці дано надію.

💔Про війну можна писати по-різному. Можна із бравадою і шутєйкамі-жартиками, а можна із пафосом і трагічно заломленими руками й бровами. Можна сухо й з фактами, а можна поетично і ні про що.

💔Рафєєнко обрав інший шлях: він написав про війну правду.

І це бескінечність ⭐️ з п'яти

💔Десь метафорично, а десь прямо, часто із чорним гумором, а частіше моторошно-містично. Але це грубіша помилка — вважати, начебто тут відбувається щось надприроднє, все в межах суворої неприкрашеної реальності. Реальності виходу з травми, а скоріше — неприкаянного блукання лабиринтом жаху, спричиненого нею. Навіть, коли із тобою починають розмовляти давно мертві коти, у цьому ніц містичного. Тим паче, коли із тобою починають запекло сперечатися давно мертві собаки, що ти їх власноруч поховав у переліску за хутором. Зразу після того, як їх розстріляли плосколиці брати-буряти.

💔Ця книга робить боляче. А потім - смішно. А потім ще болючіше, хоча здавалося у тому місці, на яке вона легенько натискає, вже давно відмерли усі нервові закінчення.

💔Це було прекрасно настільки, наскільки може бути прекрасною терапія суспільної травми. Я буду читати це ще не раз, хоча воно й робить пекельно боляче. Я боюсь це радити, але мрію, аби всі її прочитали. Це дійсно невимовно прекрасно #Дафа_радить

Я не читала анотацію до цієї книги і за назвою вирішила, що це буде щось про Карпати 🤦🏻‍♀️. Ще ніколи моя інтуїція так не помилялася, але не помилилася вона в тому, що ця книга варта уваги.

В центрі сюжету троє людей, кожен з яких травмований втратою та вiйнoю і, знаєте, давно мені не було так боляче від книг. Читати про дорослих, які не можуть розрізнити хто з їх оточення (не)живий, а хто (не)мертвий дуже складно, але коли з цими дорослими живе дитина це ще складніше.
Весь жах окупації та смерті автор оздобив сюрреалістичними балакучими іграшками та тваринами і спочатку мені складно було відділити реальну історію від всього того психоделізму, що відбувався навколо. Але коли історія оголилася стало невимовно шкода людей, які пережили і продовжують переживати такі трагедії.

Це складна книга і за сприйняттям, і за емоціями, які вона викликає, тому я не можу її радити кожному до читання, але якщо ви відчуваєте, що готові, то спробуйте відчути запах землі після дощу💔