Маю зізнатись, що написання відгуку на цю книгу далося мені найважче. Декілька років тому, коли я прочитала її вперше, вона не змінила моє життя, проте вказала вектор руху - шлях любові до себе.
«Принижена в національній публікації» - початок довгого шляху до самої себе головної героїні Кенні - жінки із пишними формами. Жінки, яка не вірить в те, що її можуть покохати. Жінки, яка сконцентрувалася на голосі світу і суспільства, стандартів і вигаданих абсолютів, а не на власній думці. Жінки, яка втратила себе. Все це лише маленька частина тих тем, які зачіпає авторка у цій книзі.
Це сильна історія із нестандартними поворотами сюжету. Коли читаєш, то зовсім не очікуєш такого розвитку подій, хоча (маленький спойлер) кінець передбачити можливо, якщо ви уважний читач.
Звісно, провідною ідеєю твору є прийняття себе. Однак авторка, робить цікавий хід, вкладаючи мораль історії в уста подруги головної героїні - Максі - абсолютно ідеальної (на перший погляд) дівчини. Вона, ніби, стирає існуючі стандарти краси, говорячи про те, що жінки часто сприймають себе як тіло - обʼєкт бажання, і, що в цю пастку сприйняття може потрапити жінка будь-якої статури.
Це книга не просто про тіло та відношення до нього. Це книга про розуміння важливості любові до себе. Це книга про те, як це мати справжню подругу. Це книга про те, як це мати люблячого тебе чоловіка. Це книга про те, що насправді важливе у житті.
Менш помітною проте надважливою є тема відносин батьків і дітей. Часом, необережні і необдумано кинуті батьками слова можуть вплинути на самоусвідомлення дитини, що відбулося із Кенні. Вона пішла у світ із знанням своєї «неповноцінності», яке досить часто було для неї більш важливим за дійсність і довгий час заважало їй будувати здорові стосунки із чоловіками та, перш за все, із собою.
Цікаві герої, різні світи, неочікувані повороти, змінюючі життя, усвідомлення та, зрештою, головна ідея - людина має бути собою завжди і всюди. Не соромитися і сміливо жити своє життя. Це не та весела й легка книга із безтурботними героями, яку ви візьмете після важкого трудового дня. Тут знайдеться місце для сміху та сліз, іронії й сарказму, горя та радості, сили та слабкості духу, однак вас точно чекатиме щасливий кінець історії.
Хоч назва книги інтригує і на обкладинці зображена не маленька головна героїня можна подумати що всю історію вона буде сидіти на одному місці, а точніше на одному ліжку) Але все з точністю навпаки. Головний персонаж має дуже моторний характер і події, що відбуваються в книзі завжди мають різні локації. Але не спішіть подумати що Кенні змінює країни, подорожуючи і маючи купу пригод, ні, вона просто має буденне життя в якому треба виживати: дім-робота-курси-відрядження-лікарня тощо.
Ця драматична історія про саму звичайну дівчину, що не ідеальної зовнішності, що має багато комплексів і дитячих травм. Це така типова історія про жіночий біль і для жінок, де персонаж проходить певний життєвий досвід та трансформує і розвиває свою особистість. Хоч автор достатньо популярний в цьому жанрі і навіть є багато екранізацій її книг і ця чималенька, але мені історія здалася занадто буденною і навіть місцями нудною та затягнутою. Я не змогла зануритись та співпереживати героїні на повну.
Мені дуже кортіло прочитати щось таке легке і романтичне, але пригодницьке, тут все-таки більше роздумів та аналізу героїні, її переживань.
Тому, хоч мені по настрою книга не підійшла, та можу порекомендувати як легку мелодраму для поціновувачів жанру.
До речі, думала книга буде дотепною і веселою, та, як на мене, вона вийшла достатньо серйозною і сумною.
Кенні - успішна журналістка, яка має власний дім, друзів і коханого хлопця. Але одного для вирішує зробити паузу у стосунках , а Брюс у цей час пише колонку, де розповідає про них.
Дівчина зла і шокована. Саме тоді починають вилазити всі комплекси - невпевненість у собі, чергова спроба схуднути. Так, Кенні, незважаючи на активний спосіб життя, дуже любить поїсти і зовсім не худенька.
На перший погляд - це легкий роман, але авторка піднімає багато важливих та актуальних питань - їжа і схуднення, погані стосунки з батьками, зокрема з татом, нетрадиційну орієнтацію, материнство та самотність.
Але Кенні пощастило, бо в неї є справжні друзі - перевірені часом та нові, які допоможуть їй влаштувати особисте життя та дозволять іти далі.