Дженніфер Агнес Вайнер

Кенні викликає цілий спектр емоцій - від співчуття і до нерозуміння. Її ображали за вагу з дитинства і це в’їлось в голову, що її тіло "не таке". Це підтверджує її фраза "Я мушу бути худою". Наскільки вона себе не поважала, що почала дзвонити колишньому і просити повернутись.Мені не зрозуміла реакція Кенні на те, що хлопець сказав, що шукає з нею дружби. Що поганого в тому щоб дружити, що треба було таку істерику зробити:/ Знайомство з Максі виглядає аж дуже казково і кінематографічно. Як друг Максі чудова і стала помічником до виконання мрії Кенні. У книзі була аналогія білої вечірки P.Diddy. Книга - це певного роду рекурсія, авторка написала про дівчину уявляючи як би хотіла жити, де героїня написала сценарій про дівчину уявляючи як би та хотіла жити. Дочка хоч і була незапланованою, але стала справжнім промінчиком в її житті. Тільки з народженням дитини Кенні зрозуміла, що вона цікава як особистість, а не просто тіло.

Анонім

Я не очікувала від цієї книги багато. Думала це буде звичайний ромком з елементами драми минулої дружби. Але детективний аспект мене приємно порадував і здивував. Я до останнього не знала хто винен і розв'язка вийшла доволі цікава, хоча сцена її вирішення доволі передбачувана. Дафна, головна героїня плюс сайзс. Я нормально відношусь до людей з зайвою вагою. Але постійне наголошення на цей аспект, а також чимало історій і психологічних проблем головної героїні пов'язаних з цим мене втомлювало. Якщо авторка хотіла написати цю книгу з підтримкою для людей, які мають проблеми з вагою, то краще було вже писати просто психологічну книгу. Мені ж хотілось більше самої історії. Був момент, коли прозвучала фраза що від нормальної людини тебе відділяє 20 кг ваги і це був єдиний хоч якийсь натяк на вигляд нашої героїні. Постійно писалось що вона товста, але не було конкретики наскільки. Тобто візуально я так і не зрозуміла, вона має 70 або 100 кг🙃 Скидати вагу дуже важко, а набирати супер швидко, а життя одне. І я точно за те, щоб ним насолоджуватись і їсти усі смаколики, але усьому знати міру. Детективна лінія з'являється неочікувано і розвивається стрімко та цікаво. Головна героїня і її друзі блискавично розв'язують головоломку хто ж вбивця, але в реальному світі навряд чи усе відбувалось саме так. А ось любовної лінії не вистачило. Інтимна сцена була прописана класно і на початку хімія між персонажами теж, але це все. Книга стала цікавою після 230 сторінки, тому пробиратись через них чи ні вирішувати вам, але я точно не пожалкувала і хоч інші книги авторки поки не планую, ця доволі приємний варіант для літнього читання.

Анонім

Хоч назва книги інтригує і на обкладинці зображена не маленька головна героїня можна подумати що всю історію вона буде сидіти на одному місці, а точніше на одному ліжку) Але все з точністю навпаки. Головний персонаж має дуже моторний характер і події, що відбуваються в книзі завжди мають різні локації. Але не спішіть подумати що Кенні змінює країни, подорожуючи і маючи купу пригод, ні, вона просто має буденне життя в якому треба виживати: дім-робота-курси-відрядження-лікарня тощо. Ця драматична історія про саму звичайну дівчину, що не ідеальної зовнішності, що має багато комплексів і дитячих травм. Це така типова історія про жіночий біль і для жінок, де персонаж проходить певний життєвий досвід та трансформує і розвиває свою особистість. Хоч автор достатньо популярний в цьому жанрі і навіть є багато екранізацій її книг і ця чималенька, але мені історія здалася занадто буденною і навіть місцями нудною та затягнутою. Я не змогла зануритись та співпереживати героїні на повну. Мені дуже кортіло прочитати щось таке легке і романтичне, але пригодницьке, тут все-таки більше роздумів та аналізу героїні, її переживань. Тому, хоч мені по настрою книга не підійшла, та можу порекомендувати як легку мелодраму для поціновувачів жанру. До речі, думала книга буде дотепною і веселою, та, як на мене, вона вийшла достатньо серйозною і сумною.

Анонім