Loading...

Тіні в раю

RDT оцінка
6.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
280 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
280 грн
1
Про книжку
Код товару
107715
Рік видання
Вік
16+
Палітурка
Мова
Українська
Оригінальна назва
Schatten im Paradies
Перекладач
Юлія Микитюк
Кількість сторінок
464
Формат (мм)
210 x 140 x 30
Вага
0.418
ISBN
9786171281318
Опис

Перевидання Багатьом біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів. Журналіст Роберт Росс два роки переховувався від нацистів у Брюссельському музеї. Тепер він може вдихнути на вільні груди. Та де взяти сили, щоб почати життя наново? Роберт не один. Він бачить долі інших біженців. Лікарі, торговці картинами, манекенниці, актори — усі вони по-своєму намагаються впоратися з тим болем, що лишила по собі війна. Хтось топить горе в алкоголі, хтось кидається в роботу. Одні продовжують боротьбу з останніх сил. Інші складають зброю. Різні люди, об’єднані тавром «вигнанці», спустошені тугою за власним минулим та втомлені пошуком. Чи віднайдуть вони своє місце в цьому потрощеному світі?.. Про автора: Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших письменників ХХ століття. Його антивоєнні романи «На Західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» є справжніми світовими сенсаціями, що не втрачають актуальності й до сьогодні. Поруч із Гемінґвеєм та Олдінґтоном Ремарк — одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління».

Враження читачів
RDT оцінка
6.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
6
17.06.2024
Війна... Це таке страшне слово, вона розгортається по всьому світу і увійшла в історію як Друга Світова… Про що й пише автор, але не самі воєнні події, а описує життя біженців, вигнанців, яким здалося, що втеча до США їх врятує. Однак, коли тікаєш від чогось… Памʼятай, що не втечеш від себе.

Журналіст Роберт Росс два роки переховувався від нацистів у Брюссельському музеї. Йому вдається утекти до Америки, де Роберт намагається знайти сили та вдихнути на повні груди. Він бачить долі інших біженців. Такі різні люди за соціальним положенням та професією — усі вони намагаються впоратися з тим болем, що лишила по собі війна.

Деякі заліковують рани алкоголем, інші поринають в роботу. Хтось продовжує боротьбу з останніх сил. Дехто складає руки. Всі вони обʼєднані однією бідою, винищені морально тугою за власним минулим та змучені пошуком сил та можливостей жити далі.

Я деякий час була в такому статусі і ніколи не забуду той біль і тугу за домівкою. Для мене, де б я не була, але щось душу рве, коли не вдома. Як страшно, що багато з нас втратив свій дім, але вірю, що віднайде його в собі.

Так, розбалакалась щось я😅, тепер про мої враження: книга непогана, але нуднувата місцями, тому трішки це вплинуло на моє враження.