Loading...

Іскра життя

RDT оцінка
9.0
2
Ваша оцінка
відгуків
2
Немає в наявності
єПідтримка
330 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
330 грн
1
Про книжку
Код товару
107688
Рік видання
Вік
16+
Палітурка
Папір
Мова
Українська
Перекладач
Христина Николин
Кількість сторінок
384
Формат (мм)
210 x 140 x 20
Вага
0.342
ISBN
9786171289239
Опис


Класична екранізація «Дивно, як змінюється сприйняття, коли з’являється надія...» Березень 1945-го. Концтабір Меллерн вважається дуже гуманним: тут немає газових камер. Але щоденно смерть від голоду, знущань, хвороб забирає сотні тих, у кого замість імен — лише номер. Відчайдушне передчуття скорого звільнення об’єднує змучених мешканців Малого табору. Вижити повинен хоч хтось. Аби не забути. Аби розповісти правду. Аби знайти сили розпочати все наново, пам’ятаючи про ті іскри життя, які згасли назавжди... Про автора: Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших письменників ХХ століття. Його антивоєнні романи «На західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» є справжніми світовими сенсаціями, що не втрачають актуальності й до сьогодні. Поруч із Гемінґвеєм та Олдінґтоном Ремарк — одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління».

Враження читачів
RDT оцінка
9.0
2
Ваша оцінка
відгуків
2
Експерт
8
31.01.2024
Як можна так низько впасти, відчувши владу
Як можна оголити своє тваринне походження і виправдовуватися що це просто «виконання наказу»?
Як можна забути що ти людина, така ж як і інші…?
І в той же час, як можна вижити в такому пеклі? Вижити, аби не забути!
Вижити, щоб розповісти правду!

Дуже тяжка і болюча історія «гуманного» концтабору, яка ранить до глибини душі.
До глибини і навіть більше…

«Шульц - двадцятирічний молодий чоловік, блондин із сірими очима і світлим обличчям, з правильними рисами…. В’язні табору - вороги партії й батьківщини, а тому поза межами співчуття і людяності. Вони значили менше за тварин. Якщо їх вбивали, це було наче знищення шкідливих комах. Сумління в Шульца було цілком чисте. Він мав добрий сон, і єдине про що шкодував, що не опинився на фронті.
Працював у таборі через ваду серця. Він був надійним другом, любив музику та поезію і вважав тортури важливим методом здобуття інформації від в’язнів, адже усі вороги партії - брехуни. Виконуючи наказ, він вбив за життя шістьох людей і ніколи над цим не задумувався…
у вільний час любив співати…»

«Але майже всі мали переконання, що завжди лише виконували накази, а тому були вільні від будь-якої персональної та людської відповідальності»

«нас принижували, але ми не принижені.
Принижені інші, ті хто це робив»
10
12.05.2024
Дуже важко писати відгук на книгу, яка збурила в мені стільки емоцій. Я відчувала сум, збентеження, страх, відразу, надію та любов. Ці 380 сторінок подарували мені цю "іскру життя", яка то з'являється, то зникає в героїв книги Ремарка✨

Якщо ви читали хоча б одну книгу цього автора, тоді знаєте його стиль написання. А "Іскра життя" – це все, з чим ви познайомилися до того в десятикратному розмірі. Під час читання книги одночасно хочеться забутися, якось врятувати головних героїв та подарувати їм надію на життя.

Зазвичай, я виписую з книг безліч думок, але сьогодні хочу поділитися лише цим абзацом:

💔 Вони спускалися. Не поспішали, часто зупинялися. Врешті опинилися в улоговині, а коли озирнулися, табору вже не було. Вони довго сиділи мовчки. Не було ні табору, ні поруйнованого міста. Вони бачили лише луку, а над нею м'яке небо. Відчували прохолодний вітер на обличчі, і здавалося, він віє крізь чорні павутини минулого, ніжними руками відкидає їх геть. "Мабуть, так воно і має починатися, – думав Бухер. – Із самісінького початку. А не з гіркоти, спогадів і ненависті. З найпростішого. З відчуття себе живим. Живим не всупереч, як у таборі. Просто живим".

Чудова та неймовірна книга! Обов'язково раджу вам прочитати. Для мене вона стала улюбленою в Ремарка. Впевнена, у вашому серці вона теж займе дуже важливе місце!