Східно-західна вулиця

Одразу скажу - це одна з найпотужніших книжок, які я читала. Так, без пафосу чи перебільшення. І з кількох причин.
По-перше, це важливе дослідження про Другу світову. Юрист пише фактично історичну працю про норми права, і як саме вони змінилися у ХХ ст.

По-друге, це аніскільки не нудне дослідження, а захопливе чтиво. Крутіше за будь-який роман, детектив чи загалом художку. Бо все це було насправді. І я дивуюся, що юристи можуть писати такі круті, легкозрозумілі тексти.

По-третє, це родинне дослідження, копання в архівах, мега праця з фотокартками, мандрівки по всьому світу, щоб знайти і поспілкуватися з родичами, знайомими, щоб віднайти найтонші ниточки. Це більше ніж детективне розслідування, яке починається від дідуся автора - Леона, що народився у Жовкві.

По-четверте, це праця, важлива для кожного, хто живе Львові. Адже саме тут навчалися два юристи, які згодом стали найвизначнішими правниками ХХ ст. Лаутерпахт і Лемкін. Запам'ятайте ці прізвища! Перший запровадив "злочини проти людяності", другий - "геноцид". Терміни, які нам знайомі та наче очевидні, але які не так просто було запровадити у правосудді. Більше того, Лаутерпахт народився також у Жовкві, на тій самій Східно-західній вулиці, що й дідусь автора.

По-п'яте, це емоційний текст про Ганса Франка, одного з найбільш причетних до звірств Другої світової, зокрема в Галичині. .
І врешті, тут детально описано суд у Нюрнберзі. Кінематографічно. Стримано, але мені було важко не піддатися емоціям.

Ця книжка стоятиме поруч з дослідженням Славенки Дракуліч "Вони б і мухи не скривдили", теж сильної праці.

Я справді рекомендую "Східно-західну вулицю" всім, навіть тим, хто не любитьь історичних тем (я до таких теж належу, насправді). Бо це прекрасно написана книжка, де купа інтриг, знахідок, емоцій та людського.

Мене ще переповнюють якісь незрозумілі прчуття після прочитання, які ще довго не вляжуться. Бо це книжка, яка не залишає байдужою.

Це подорож у минуле, яка розпочалася на сторінках книги, але завершилася у серці кожного читача. Мені вдалося поглибилася у цей розповідний світ, де сімейні історії, замовклі таємниці та культурні нитки переплітаються в неповторний шедевр.

З самого початку мене привернула увага до стилістики автора. Філіп Сендс вміло використовує нон-фікшн формат, дозволяючи читачеві пережити всі етапи його досліджень, спільно відкривати сторінки старовинних документів та занурюватися у світ архівних матеріалів. Кожна розділена сторінка викликає не лише інтелектуальний захід, але й емоційний зв'язок.

Авторська відданість дослідженням та здатність привертати увагу читача роблять кожен момент захоплюючим.

По суті, ця книга – це не тільки повернення до корінь родоводу, але і глибока рефлексія над ідейно-теоретичними аспектами середини ХХ століття. Дебати про права людини, питання кримінального права та визначення злочинів проти людяності і геноциду видаються настільки актуальними й піднесеними в обговоренні, що змушують читача заглибитися в сутність цих питань.

"Східно-Західна вулиця" не просто книга – це подорож, яка перетворює читача в свідка історії. Це вражаючий твір, який залишає за собою не тільки слід у серці, але і збагачує розум і розширює світогляд. Впевнена, що ця книга стане не лише важливою для любителів історії, але й запалить палку допитливость у кожному, хто розкриє її сторінки.

На обкладинці використано фото надане Нікласом Франком.

1000/10. Дуже рекомендую

Це була фантастична подорож дорогами історії, під час якої було то сумно, то страшно, то радісно. Ви будете вражені, але ця об'ємна книга нехудожнього спрямування, котра розповідає про міжнародне право, Голокост, різницю між поняттями "геноцид" та "злочин проти людства", вміє втримати увагу та цікавість.
⠀
Автор книги — юрист, котрий виконав неймовірну роботу! Він занурився в архіви, старі фотографії, об'їздив кілька країн, щоб реставрувати хронологію життя свого дідуся. Разом з тим він досліджує долю та світогляд двох адвокатів, котрі народились у Львівській області. Саме завдяки їм на судовому процесі в Нюрнбензі прозвучали слова "геноцид" та "злочин проти людства".
⠀
Я безтямно закохана в цю книгу😍
⠀
Вона настільки епічна, масштабна, глибока, емоційна (наскільки взагалі нон-фікшн такого типу може бути емоційним!), що мені забракне слів її описати.

Головне — вона правдива. Всі описані в ній люди — жили, діяли, вбивали і вмирали, мріяли і боялися. На сторінках є фотографії, на яких я зависала довше, ніж над текстом: коли я дивлюсь на такі світлини, я ніби зазираю у минуле. Від того моторошно і захопливо водночас.
⠀
Особливий інтерес викликає життєпис Ганса Франка — головного юриста Адольфа Гітлера. Страшні речі робила ця людина і автор описує його життя надзвичайно детально та документально.

Окремої уваги заслуговує кінематографічний опис Нюрнберзького процесу. Коли я читала сцени суду над нацистами, я щоразу зупиняла себе, щоб перевести подих. А ще загуглити — книга заснована на сотні документальних матеріалів, але хочеться потім самостійно шукати фільми, фото, документи, копирсатися в історії, мов історик і ще більше занурюватись в цю тему. Для мене цей епізод історії досі був далеким, я знала, що є така подія, як факт. Але уявити не могла, скільки людей, сил, ресурсів та часу було вкладено туди. Наскільки складно організувати та міжнародному рівні подібний суд! Неймовірно, але автору вдалося передати і атмосферу, і настрій, і зберегти при цьому максимальну документальність та інформативність.

Це не просто нон-фікшн. Це дослідження, це особиста історія, перемога автора над власною цікавістю та літературний пам'ятник двом забутим адвокатам.