Шістка воронів

Книга ідеально підійде читачам пригодницьких фентезі. Тут можна вибрати персонажа який найбільше тобі подобається з решти, коли в інших книгах тобі доводиться миритися з одним головним персонажем) Книга досить динамічна і швидко читається. А любовна лінія досить не банальна🫶🏻

Перша частина дилогії із загального фентезійного Всесвіту Гриши, у якому поруч із звичайними людьми живуть таки собі маги - гришники, що вміють зціляти, вбивати, керувати металом ну і решти потроху. Їх, як і будь-яке незрозуміле, хтось боїться, хтось ненавидить, більшість використовує, а також купляє і продає. "Шістка воронів" розповідає про банду Покидьків, яка складається з людського асорті тих, кому непощастило прийти у цей світ бідними, нікому особливо не потрібними і схильними до легковажного ставлення законності. Всі вони різні, але добре вміють вижити у клоаках міст, де панують свої кодекси честі. Черговий їх контракт може принести їм або купу грошей, або, що скоріше, довгу й болісну смерть. Але винагорода манить, тому й починається ця авантюра на 500+ сторінок.

Захоплива оповідь, де я відмітила рівно три місця, до яких в мене багато запитань, на яких автор відповідає хіба що "а от тому що!" Образи яскраві, діалоги не без гумору, і хоча сюжетні повороти досить передбачувані, читати це досить цікаво.

Свою ложку гівнеця у повидло докидає хіба що захоплення авторки сРашею настільки, що батьківщина магів-гришників Равка списана з певного ідеалізованого образу Росії, яка от-от відродиться з попелу і всім як покаже кузькіну мать.

А, ну і про саме видання. Якби не цей хитровикручений шрифт, де літера "б" виглядає більше цифрою 6, аніж літерою, і з-за чого я постійно кульгала на усіх словах із "б", то я б і часу на прочитання витратила вдвічі менше

"Про цю книгу я дізналась ще задовго до початку її популярності на просторах інстаграму та тік-току. І ще тоді, коли вперше прочитала анотацію, одразу ж додала її до списку своїх бажань прочитання.

Зізнаюсь, що перші сторінок 50-60 дались мені важко. Було складно зрозуміти всі особливості цього світу вигаданого Лі Бардуґо. Проте кажуть, що легше зрозуміти цю історію, попередньо прочитавши цикл "Тінь та кістка". Та все ж втягнувшись в атмосферу книги, коли більш-менш починаєш розуміти про що йде мова, вона дуже затягує.
Що мені сподобалось найбільше в цій книзі, так це те, що в ній багато персонажів і вони всі мають свій характер, свою історію, особливості. І навіть по тому, від чийого імені розповідається розділ, можна впізнати характер персонажа. Це дуже захоплює, коли один автор може розповідати історію від різних персонажів і ти можеш впізнати кожного із них лише за стилем оповіді.

А ще в авторки прекрасне почуття гумору. Я сміялась від душі з жартів Ніни та Джаспера.
Також історії додає життя те, що за спиною кожного персонажа є свої темні таємниці, минуле, за яке вони бажають помститись, яке вони бажають забути, але не можуть цього зробити. І Бардуґо настільки майстерно вводить в історію розповіді про це минуле, що неможливо не співчувати їм.

І ось, здавалось би, що це книга про Покидьків, яких читач повинен зневажати, засуджувати. Але насправді вона дає зрозуміти, що ніхто не стає поганою людиною безпричинно.
Я велика фанатка захопливих та трагічних любовних ліній. І ця книга просто знахідка для цього. Я насправді не пам'ятаю, коли востаннє настільки вболівала за те, щоб персонажі зізнались одне одному в почуттях, щоб хоч трішки зблизились. І Бардуґо настільки тримає цю напругу, що просто немає сили відірватись від сторінок книги.
І що найголовніше — в книги дуже цікавий сюжет, він доволі оригінальний, продуманий, неочікуваний та інтригуючий. А завершення книги стало для мене таким шоком, що я ще довго не могла зрозуміти "як? чому? що буде далі?".

Це моя перша книга цієї авторки, проте я впевнена, що далеко не остання.
Однозначно варта уваги!