Loading...

Країна жіночого роду

RDT оцінка
9.0
4
Ваша оцінка
відгуків
4
В наявності
Харків❤️
240 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
240 грн
1
Про книжку
Код товару
106677
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Тверда
Мова
Українська
Кількість сторінок
352
Формат (мм)
210 x 150
Вага
0.344
ISBN
9789669824202
Опис

"Загалом від 1939 року частка політв’язнів у ГУЛАГу  зросла від 18,6 % у 1938 році до 40,7 % у 1944-му, а вже через два роки засуджені за політичними статтями становили до 60 % невільників.

Водночас змінився і гендерний склад ув’язнених. Якщо в 1930-х роках частка жінок серед в’язнів ГУЛАГу була порівняно невеликою, то у воєнні та повоєнні роки пропорція суттєво змінилася: 1941 року жінки становили 7,6 % від загальної кількості, до літа 1944 року їх було вже 26 %, а на 1 січня 1945 року частка жінок сягнула 30,6 %."

Чому варто обрати книгу "Країна жіночого роду"?

Ця книга розповідає про видатних жінок України XX століття, їхню роль у різних сферах суспільного життя, включаючи медицину, освіту, культуру, політику і національно-визвольний рух. 

Вона містить інтерв'ю, свідчення, архівні документи й довідки, які розкривають життя і досягнення цих видатних жінок. 

Жанр - історична література.

Кому варто обрати книгу "Країна жіночого роду"?

Книга створена на основі матеріалів ресурсу "Історична правда" і призначена для тих, хто цікавиться історією України та важливими постатями її минулого.

 В бригадах разом з нами політв’язнями були і битовики. Ця несамовито страшна банда зовсім не працювала, нас гнобила, знущалася над нами, грабувала й відбирала особисті речі, а головно пачки, які наші люди отримували з дому.

Щоб купити цю книгу, зробіть замовлення на сайті Readeat. Доставка поштою – від 1 до 3 днів. Вартість доставки визначається тарифами пошти.

Враження читачів
RDT оцінка
9.0
4
Ваша оцінка
відгуків
4
10
03.05.2024
Олена Теліга, Марія Грушевська, Галина Дидик, Олена Вітер, Квітка Цісик, Леся Гонгадзе і т.д. Історія кожної унікальна і має бути прочитана.

Про більшість жінок я дізналася з цієї книжки, і тут варто подякувати авторам цих есеїв.

Я б її радила прочитати кожному, навіть якщо буде складно, нудно, чи ще щось. Бо ми маємо про все це знати. Знати тих жінок, рішучими руками яких карбувався шлях до незалежності України. Їхні долі, про тортури, яким їх піддавала совєтська влада. І не забувати, і мати, що сказати всім, хто ностальгує за союзом.

Маємо знати й про тих, хто оспівував, розказував про нашу неньку за кордоном. Хто неухильно був опорою для своїх синів та чоловіків.

І ось цифри, наведені в книжці - говорять самі за себе:

"У Союзі українок налічувалося 60 тис. членкинь. Це була, пропорційно до кількості населення, найбільша жіноча організація в Європі".

"Після 33-го (рік приходу Гітлера до влади) із 35 депутаток рейхстагу 30 були заарештовані (10 із них заслані в концтаборі), 4 - покінчили життя самогубством".

"... загальна кількість репресованих від 1920-х до 1953 року становить близько 25-30 млн осіб. За деякими даними загиблих у таборах і колоніях могло стати 13,2 млн осіб".

"На 1 січня 1951 року кожен 5 в'язень ГУЛАГу був українець. Частка інших національних спільнот не перевищувала 4%".

"1 січня 1945 року частка жінок серед в'язнів ГУЛАГу сягнула 30,6%".
9
13.05.2024
"Життя - це боротьба,
А боротьба - це справжнє життя".

❤️‍🔥Ця збірка дає можливість читачу дізнатися багато нового про вже відомих жінок XX сторіччя, але й відкриває імена тих, хто відіграв важливу роль в житті нашої країни, у її становленні як незалежної держави, але з певних причин був невиправдано забутий.

До збірки увійшли тексти, написані двадцятьма шістьма різними авторами, їй притаманна нерівномірність стилів і форматів.Укладачем книги став Вахтанг Кіпіані — український журналіст, публіцист, історик, а також головний редактор онлайн видання «Історична правда». Зараз він - у лавах ЗСУ.

❤️‍🔥Серед героїнь книги:
🔸"Найкрасивіші очі Львова" - солістка гурту "Львівський теа-джаз" Ірина Яросевич;
🔸"Сатана в спідниці" - підпільниця Ірина Тимочко, що діяла під псевдонімом "Христя";
🔸Голос депортованих кримських татар на "ворожих" радіостанціях - Айше Сеїтмуратова;
🔸Сестра милосердя, ім'я якої викарбовано на таблиці у "Саду праведників", - Олена Вітер;
🔸Снайперка добровольчих підрозділів "Правий сектор", офіцер морської піхоти ЗСУ Олена Білозерська.

❤️‍🔥Мене зворушили записи в особистому щоденнику доньки Степана Бандери Лесі, де вона висловлює свою любов до вже покійного батька. Щемкою була розповідь Лесі Гонгадзе про її сина Георгія, якого вона так і не дочекалась, і просто в серденько потрапило унікальне інтерв'ю Квітки Цісик.

💔Найважче було читати про енкаведистський терор та репресивно-каральну систему ГУЛАГу, які намагались зламати дух тих, які мали сміливість не погоджуватись з політикою радянської влади.

Скільки відчайдушних, мужніх жінок віддали своє здоров'я, найкращі роки та навіть своє життя, щоб ми могли достойно жити в незалежній країні! Маємо пам'ятати їх імена.
Котик
7
09.01.2024
Найбільше розчарування у цьому році. Можливо це через завеликі очікування, оскільки книга позиціонувалась як книга про видатних українських жінок, а мені було дуже цікаво дізнатись щось нове із зазначеної тематики.
Спочатку почну з позитивного.

Так, книга познайомить з багатьма видатними та просто неймовірними жінками. Чомусь вони залишились поза історією і збірка звертає на них увагу та вшановує їх досягнення. Читаючи деякі історії, захоплюєшся силою духа, витримкою та героїзмом різних історичних постатей. Боротьба за жіночі права, боротьба за свободу, національну ідентичність... Багато історій так і хочеться екранізувати, щоб суспільство більше дізналось про них. Величезне дякую за те, що підняли такі цікаві сторінки життя феноменальних героїнь.
Тепер про негативне. Як я зазначила вище, книга знайомить з багатьма видатними жінками, але не всі героїні розкриваються однаково. Про кожну жінку писали різні автори і це не могло не вплинути на стиль книги в цілому. Мене просто обурювало як халатно, поверхнево відносились до деяких історій...

Таке виникає враження, оскільки деякі автори взагалі нічого не розказали про героїнь, про яких вони писали. Чому такі жінки були відомі? Що вони зробили важливого? В чому проявлявся їх героїзм? Яка їх спадщина? Деякі оповідання взагалі не відповідають на ці питання, вони просто пусті... Мені знадобилось декілька хвилин в інтернеті, щоб знайти відповіді і усунути дірки та пробіли в таких історіях. Чому приділяється увага одним жінкам та зовсім замовчується надбання інших?! Я вважаю це неприпустимою помилкою головного автора збірки. Якщо Ви розповідаєте та вшановуєте пам'ять видатних особистостей, то робіть це рівномірно, а не надавайте купу інформації, яка є у Вікіпедії або видаючи абсолютно чисті історії. На щастя, таких випадків в збірці не так багато.

Через нерівномірність оповідань, відношення до книги в мене досить неоднозначне. Дуже пригнітили всі ті мінуси, які вже зазначалися.
Проте, хочу сконцентрувати увагу на позитивних моментах. Все-таки плюси книги переважають над мінусами, а тому рекомендую звернути увагу на неї через її актуальність та з метою саморозвитку.
Ви переглядали