У ХХ столітті жінки здебільшого перестали імітувати чоловічі голоси й інтонації, відмовилися від чоловічих псевдонімів і представили власний погляд на світ, власну ієрархію цінностей. У цій книжці зібрано новелістику найвідоміших авторок модерністської й постмодерністської доби. Йдеться про досвід емансипанток і революціонерок десятих років, зміну вартостей у міжвоєнний період, врешті, про складність пошуку нової ідентичності у пострадянські десятиліття. Авторка передмови та упорядник – Віра Агеєва, професор, д. ф.н., лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
З непокритою головою
Опис
Враження читачів
Якщо шукаєте збірку для знайомства з відомими та не дуже авторками укрліту, ця книга - гарний для цього початок.
По одному тексту на кожну авторку дає можливіть зорієнтуватись, куди рухатись далі у фемпрозі класичної української літератури.
По одному тексту на кожну авторку дає можливіть зорієнтуватись, куди рухатись далі у фемпрозі класичної української літератури.
Must have усіх феміністок. Надзвичайна збірка класичної прози, написаної жінками-письменницями, про значну частину яких я не чула: Уляною Кравченко, Катрею Гриневичевою, Любов'ю Пономаренко, Оксаною Луцишиною. А ще тут є Ніна Бічуя, Оксана Забужко, Галина Пагутяк, Марія Матіос, Леся Українка, Ольга Кобилянська... А відкриває браму жіночої творчості передмова Віри Агеєвої, яку можна розібрати на цитати і використовувати в літературних дебатах з розумниками, які закидають, що не дарма ж у нас так мало в літературі жінок - це ж точно свідчить про їхню нездатність писати! Дослідниця лаконічно вводить нас в історичний екскурс, змальовує соціальні передумови такої гендерної несправедливості, ілюструю прикладами.
Цією книгою можна смакувати: обирати авторку, новелу чи оповідання і насолоджуватись кожним словом, кожним унікальним стилем і баченням. Всі твори дуже різні за настроєм і тематикою. Раджу вам почати з оповідання Ірини Вільде "Крадіж", це як голос всієї книги. В ньому так круто втілено одну актуальну ідею. Це історія про те, як жінка поставила на місце пихатого самовпевненого чоловіка, котрий був міцно переконаний в тому, що збезчестити жінці чоловіка неможливо, це працює лише в зворотньому напрямку. Мовляв, достатньо одного "мужського" слова, щоб про жінку пішла "дурна слава" і це дає право йому маніпулювати нею, адже честь понад усе. Як би не так!
Книга "З непокритою головою" навіть назву має символічну: "Від початків християнства Закон позбавляв жінку мови. "Хай мовчить жінка в церкві,", хай молиться з покритою головою, адже "чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка - чоловікові слава". Тепер ми розуміємо, що не треба ховати свою голову, свої слова, свою творчість, бо жінки теж мають право бути почутими і визнаними.
Можливо, не всі оповідання вам сподобаються. Не всі новели вразять. Але я впевнена, голос хоча б однієї знайде відгук у вашому серці. А сам факт наявності такої книги - яскраве свідчення того, що були жінки в літературі. Просто чути їх ми почали через десятки років.
Цією книгою можна смакувати: обирати авторку, новелу чи оповідання і насолоджуватись кожним словом, кожним унікальним стилем і баченням. Всі твори дуже різні за настроєм і тематикою. Раджу вам почати з оповідання Ірини Вільде "Крадіж", це як голос всієї книги. В ньому так круто втілено одну актуальну ідею. Це історія про те, як жінка поставила на місце пихатого самовпевненого чоловіка, котрий був міцно переконаний в тому, що збезчестити жінці чоловіка неможливо, це працює лише в зворотньому напрямку. Мовляв, достатньо одного "мужського" слова, щоб про жінку пішла "дурна слава" і це дає право йому маніпулювати нею, адже честь понад усе. Як би не так!
Книга "З непокритою головою" навіть назву має символічну: "Від початків християнства Закон позбавляв жінку мови. "Хай мовчить жінка в церкві,", хай молиться з покритою головою, адже "чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка - чоловікові слава". Тепер ми розуміємо, що не треба ховати свою голову, свої слова, свою творчість, бо жінки теж мають право бути почутими і визнаними.
Можливо, не всі оповідання вам сподобаються. Не всі новели вразять. Але я впевнена, голос хоча б однієї знайде відгук у вашому серці. А сам факт наявності такої книги - яскраве свідчення того, що були жінки в літературі. Просто чути їх ми почали через десятки років.