На великому мальовничому острові посеред озера відпочиває гурт молодих людей. У повітрі витає якась напруга, щось віщує лихо. І ось скоєно злочин. Головна героїня, Пак, залучається до слідства, яке дає геть несподіваний результат... Про це йдеться в дебютній детективній повісті «Брешуть не тільки вбивці» шведської письменниці Марії Ланґ (1914–1991). Дебют викликав великий розголос у Швеції, почасти й скандальний. Загалом авторка опублікувала 48 книжок, частину яких перекладено не менш ніж дванадцятьма мовами. Її твори відзначаються жвавістю оповіді, вмінням викласти все те, що спостерегло гостре око, тонким гумором і неповторною атмосферою минулого.
Брешуть не тiльки вбивцi
Автор
Марія Ланґ
Опис
Враження читачів
Це дебютна детективна повість шведської письменниці. І для себе я зрозуміла, що ця письменниця зовсім не моя😅
Анотація здалася мені дуже цікавою: на острів приїжджає гурт людей для відпочинку, але ось скоєно злочин ...і сюжет закручується навколо розслідування...
Але! Книга має всього 200 сторінок, і все одно я читала її мега важко та довго! Було враження, ніби я продираюсь крізь кожну сторінку. Не можу сказати, що це через незнайомі слова (хоча з першого разу прочитати хоч одне ім'я, або швецьку назву мені ніколи не вдавалося 🤫). Здається самі речення були для мене дуже кострубаті. Я часто ловила себе на думці, що от якщо перефразувати речення, то це було б хорошою цитатою. Але є, як є. Не знаю чи причина в адаптованому перекладі, чи в стилі письменниці. Для мене це вже не грає суттєвої ролі.
Сама детективна історія ніби й хороша, розв'язка теж непогана. Хоча коли я дочитала, то зрозуміла що я не відчувала напруги і жаги дізнатись хто ж це все робив і чому (як воно переважно є, коли читаєш детектив).
Для мене, книга - ніяка. Моє знайомство з книгою було новизною, але не захоплюючим читанням.
Варто можливо її читати тим, хто більш досвідчений в шведській літературі та культурі(бо в історії багато імен науковців та інших діячів), та нажаль це точно не про мене поки що😅
Анотація здалася мені дуже цікавою: на острів приїжджає гурт людей для відпочинку, але ось скоєно злочин ...і сюжет закручується навколо розслідування...
Але! Книга має всього 200 сторінок, і все одно я читала її мега важко та довго! Було враження, ніби я продираюсь крізь кожну сторінку. Не можу сказати, що це через незнайомі слова (хоча з першого разу прочитати хоч одне ім'я, або швецьку назву мені ніколи не вдавалося 🤫). Здається самі речення були для мене дуже кострубаті. Я часто ловила себе на думці, що от якщо перефразувати речення, то це було б хорошою цитатою. Але є, як є. Не знаю чи причина в адаптованому перекладі, чи в стилі письменниці. Для мене це вже не грає суттєвої ролі.
Сама детективна історія ніби й хороша, розв'язка теж непогана. Хоча коли я дочитала, то зрозуміла що я не відчувала напруги і жаги дізнатись хто ж це все робив і чому (як воно переважно є, коли читаєш детектив).
Для мене, книга - ніяка. Моє знайомство з книгою було новизною, але не захоплюючим читанням.
Варто можливо її читати тим, хто більш досвідчений в шведській літературі та культурі(бо в історії багато імен науковців та інших діячів), та нажаль це точно не про мене поки що😅