Loading...

Ґалапаґос

RDT оцінка
9.7
3
Ваша оцінка
відгуків
3
В наявності
200 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
200 грн
1
Про книжку
Код товару
105242
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Перекладач
Ольга Смальницька
Кількість сторінок
272
Формат (мм)
210 x 130
Вага
0.294
ISBN
9786175481677
Опис

Курт Воннеґут (1922–2007) — американський письменник-фантаст. Є одним із найвагоміших американських письменників XX століття. У творчості майстерно поєднує елементи сатири, чорного гумору й наукової фантастики. «Природничий круїз століття» розпочнеться 1986 року. Його пасажири на кораблі «Бігль» (яким Дарвін іще 1835 року дістався витоків життя на планеті) прямуватимуть до колиски всього сущого — Ґалапаґоського архіпелагу, де свого часу 

Дарвін зробив наймасштабніші відкриття, пов’язані з походженням видів шляхом природного відбору. Утім автор готує пастку своїм героям. І як усе повертається до джерел, так і людство загине там, де зродилося. Однак у цім круїзі, мов у мандрівці Ноєвим ковчегом, виживуть найміцніші, найпристосованіші, найгнучкіші представники людського виду, які стануть початком розвитку й еволюції нових людських істот. Щоправда, жоден із представників нової цивілізації не спроможеться написати бетховенівської Дев’ятої симфонії й уже не матиме такого великого мозку, як предки мільйон літ тому — 1986 року, коли й сталася ця катастрофа на Ґалапаґосі.

Враження читачів
RDT оцінка
9.7
3
Ваша оцінка
відгуків
3
Експерт
9
16.05.2024
Це було так ВАУ😲
Це точно потрібно спробувати кожному!

Для мене Воннеґут один з тих "інших" авторів. Ті які пишуть по-іншому і після них тобі ніби відкривається щось...можливо знання, можливо емоції, а можливо розуміння що це точно не твоє.

"Ґалапаґос" історія про те, як всі жінки в світі через певні події стали безплідні. Усі крім, випадкових жителів на Ґалапаґоських островах. Тому від них залежить майбутнє людства.

Це дика суміш божевілля, еволюції, наукових словечок і з дрібкою огиди. І здається, що там може сподобатись? Чесно, не знаю. Але це дійсно дуже сильно!
Воннеґут неймовірно володіє словом і браво перекладачам, бо я отримала величезний кайф від історії і змогла відчути унікальний стиль автора.

Тепер я розумію, чому Воннеґут завжди присутніх в списках "Твори письменників, які обов'язкові до прочитання".
Дуже раджу вам теж спробувати. Це може бути усім відома "Бойня номер п'ять" чи "Божої вам ласки, містере Роузвотере" яка недавно вийшла у видавництва. Або та ж "Ґалапаґос"😏 але будьте готові до суміші божевілля, науки та крутості.
10
18.05.2024
Остання надія людства пливе океаном, щоб знайти спасіння на диких островах. Курт Воннеґут побудував сучасний Ноїв ковчег і відправив дрейфувати великими водами аж до рятівного шматочка землі - своєрідного оазису.

Історію про купку щасливчиків розказує привид Леон вже за мільйон років після доленосної подорожі. Шестеро незнайомців, один корабель - все починалося, як звичайний відпочинок. Але щось пішло не за планом і ті, хто виживе, й гадки не матимуть, що насправді врятувалися від Третьої світової війни та вірусу.

Воннеґут іронічно натякає, що найбільша халепа людства - це наш великий і прекрасний мозок. Це самотній гравець, і в чиїй команді - незрозуміло. Він може підказати тобі вбити себе, когось, оголосити війну, винайти смертельний вірус, шкодити іншим...

Обожнюю Курта Воннеґута за його стиль, за те, що він ні на кого не схожий. Таке враження, що він сидить десь осторонь, спостерігає за своїми героями і тихенько сміється над ними.
Експерт Readeat
10
03.07.2024
У романі "Ґалапаґос" Воннегут створює пародію на ідеї Чарльза Дарвіна, представляючи унікальну сатиричну оповідь про деволюцію людства в умовах екологічної катастрофи та світової фінансової кризи. Відбуваючись на фоні подій 1986 року, сюжет оповідає про групу різних людей, причому не самих достойних представників суспільства, які вирушають на круїз по Галапагоському архіпелагу, сподіваючись на відпочинок і втечу від глобальних проблем.

Однак їхні плани руйнуються, коли світ стикається з катастрофічними наслідками економічного краху. Пасажири виявляються заблокованими на цих островах, і з часом їхні нащадки, які розвиваються у надзвичайно незвичайних умовах, стають більше схожими на тварин, ніж на людей. В буквальному сенсі: вони поступово перетворюються на моржів.
Таке міг собі дозволити тільки Воннеґут!

Він майстерно поєднує гострий гумор зі роздумами про сучасне суспільство та майбутнє людської цивілізації. Через призму деволюції автор ставить під сумнів цінності інтелекту та технологічного прогресу, викликаючи роздуми про місце людини у природі."

Як завжди буває з творами Воннеґута, після останніх речень я почувалась розгубленою і довго не могла зрозуміти: що це я щойно прочитала?