Марія

В творі «Марія» описується драматичне життя однієї селянської сімʼї в часи Першої світової війни. Коли було - «кто был ни чем, станет всем!», коли два рідні брати - один готовий вбити батьків заради влади, а інший готовий вбити рідного брата за країну. Колективізація розквітала разом з голодом😢. А що син зробив з батьками😭. Як же болить, то читати. Серце розривається від тих мук українців. Автор долею однієї сім’ї показав великий історичний шлях нашої нації, коли голодранці, які не хотіли працювати, забрали все в тих, хто своїми силами все здобував. Також хочу зазначити, що і нині є такі люди, котрі ненавидять когось, за те, що той має більше, хоча все просто - іди і твори своє життя!

Коли тільки розгортаєш книжку і з п'ятої сторінки охоплюють майже не контрольовані емоції, розумієш, що читання буде не легким. Самчук - із таких авторів, долями героїв якого починаєш жити усією силою розуму навіть до моменту, коли нарешті розберешся із сюжетною лінією. А колись потім, через роки, їхні постаті, вкарбовані у пам'яті, пригадуються настільки портретно, аж починає здаватися, що книжка містила ілюстрації. Але ж ні, тут немає жодної картинки. Якби "Марія" потрапила до моїх рук через пару років, я би подумав, що письменник під враженням дев'ятнадцятого року (того, що тисяча дев'ятсот...) створив оце свій роман. Але ж автора давно немає серед живих. А чого таке враження? Так почитайте книжку! Всі оті нелюдські страждання, описані в останній третині роману, спровоковані невігласами, які прийшли до влади на хвилі технологій, які ми оце зараз бачимо, як щось наче новітнє. Тільки тоді не було таких слів, як "політтехнологія" і інших, притаманним нашому часу.

А якби книжку читав років тридцять тому, то й дивувався би нелюдському садизму: як таке могло бути? Щось пан Улас передав куті меду. А ні. Вірю кожному слову. Читайте цю книжку! Читайте її як дійсність, яка набирає обертів. Неважливо, що варіації не ідентичні у всіх випадках, тоді були інші часи. Природа явищ лишається тією ж. Нікчемні люди, які не тямили ні в чому, крім брехні загнали у землю мільйони невинних людей, без всяких емоцій, цинічно. Якщо напочатку читання вам вдасться впоратися зі своїми почуттями, будьте готові до прориву у кінці.

Ви знаєте, якби нас вчили на отакій літературі, з нас не сміявся би світ. А якщо разом з усім світом і нам живеться по приколу, то так буде не довго. Хоча ті, кому це слід було би товкмачити, стільки букв за один раз не читають.

Хочеш переглянути книгу життя Марії? Хто така Марія? Марія - це символ. Символ нашої землі.

В цій книзі через образ однієї жінки постає доля всієї України. Це родинна сага в 156 сторінок не зможе залишити вас байдужим.
В шкільні роки я читала цю книгу, але якщо бути чесним, єдине що я з неї пам'ятала, це Голодомор. Насправді ж автор в цій крихітці показав кілька десятиліть життя в усіх проявах дитини-сироти, дівчини, жінки, матері, бабусі.

Книга написана наче ескіз який згодом має перетворитися на картину, але це не применшує її цінності.
"Ніч. Без початку і кінця ніч. Ніч вічності".

9 з 10