Микола Зеров (1890—1937) — блискучий поет, перекладач, визначний вчений-літературознавець, критик, неперевершений викладач-професор.
М. Зеров був одним із перших українських науковців 20–30 років XX ст., який по-новому спробував збагнути творчу спадщину І. Франка, зокрема його поезії. Літературознавець вбачав у авторові «Каменярів» і «Мойсея» індивідуальність з усіма притаманними їй рисами. До цієї книжки також увійшли відгуки Зерова на літературні події та новини 1925 року. З огляду на його статті «Володимир Сосюра — лірик і епік», «Поезія Олеся і спроба нового її трактування», «Літературний шлях Максима Рильського» та ін., Миколу Зерова справедливо можна назвати одним з натхненників неокласичного руху в мистецькому житті України.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХІХ сторіччя», «Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка» та «Поезії».
